УХВАЛА

про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення

«____ » _______________ 200 р. ____________

___________ районний суд м. _____________ у складі: судді Назарової І.П., при

секретарі Пахомовій О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною зая­вою Мясоєдова Олега Вікторовича до АТ «Т» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням________ районного суду м.________ від «__ »_______ 200___ р., ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги Мясоєдова О.В. задо­волені у повному обсязі.

Директор АТ «Т» звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що товариство не було належним чином повідомлено про час і місце судового засідання, так як він хворів на час ухвалення рішення, а також зазначив, що заочне рішення суду є незаконним та необґрунтованим, так як позивач був правомірно звільнений з роботи за п. 8 ст. 40 КЗпП України при наявності підстав для цього, відповідач фактично був позбавлений можливості взяти участь у змагальному процесі та довести безпідставність позову.

При розгляді заяви про перегляд заочного рішення позивач заперечував проти її задоволення, представник відповідача доводи заяви підтримав і просив її задо­вольнити.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. З ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше справа була призначена до розгляду

на «___ »___________ 200___ р., однак повістка, направлена на адресу АТ «Т», була

повернута суду з відміткою про те, що директор АТ і секретар товариства відмови-
лися прийняти повістку, яка надійшла їм рекомендованим листом із повідомлен-
ням, у зв'язку з чим розгляд справи був відкладений на «_______ »__________ 200___ р.

Посилання представника відповідача на те, що суд при ухваленні заочного рішен­ня обмежився лише доказами позивача, а відповідач був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права та взяти участь у змагальному процесі без­підставні.

Так, відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити правомірність звільнення Мясоєдова О.В. як при попередньому судовому засіданні (а.с. 12), так і в стадії судового розгляду справи.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 224 ЦПК України.

Крім того, відповідач і при розгляді заяви про перегляд заочного рішення не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи. Так, позивач, згідно зі ст. 38 КЗпП України, після подання заяви про звільнення має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попере­дивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Після цього (фактичного розірвання трудового договору) він вправі на роботу не виходити і роботодавець не вправі був його звільнити за п. 8 ст. 40 КЗпП України. Більш того, його вина у вчиненні за місцем роботи розкрадання майна не встанов­лена ні вироком суду, що набрав законної сили, ні постановою органу, до компе­тенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу. Наданий представником відповідача акт про розтра­ту не замінює вказаних вище документів.

Представником відповідача не надані докази неправильності визначення розміру відшкодування моральної шкоди, так як судом враховані обставини його спричи­нення, індивідуальні особливості позивача та інші конкретні обставини справи, які свідчили про тяжкість перенесених ним моральних страждань, завданих відповіда­чем незаконним звільненням.

Керуючись ст. 231 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву директора АТ «Т» про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до_______________________

Коментар. За результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може постановити лише дві ухвали, надаючи вичерпний перелік:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному по­рядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Таким чином, закон повністю реалізовує принцип процесуальної відповідаль­ності відповідача, який належним чином повідомлявся про час і місце судового засідання, за неявку без поважних причин до суду. Ця процесуальна відпові­дальність полягає, по-перше, в ухваленні судом заочного рішення за його відсут­ності, по-друге, обмежує відповідача в загальному порядку оскарження рішення, так як він, бажаючи оскаржити рішення, спочатку повинен подати заяву про перегляд заочного рішення, довівши встановлені в законі обставини, і лише потім, при неблагополучному для нього вирішенні його заяви, оскаржити заочне рішен­ня в апеляційному порядку.

Примітка. Є незрозумілим зазна чення закону в п. 16 ст. 293 ЦПК про те, що ухвала суду про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Однак, глава 8 ЦПК, що регулює порядок заочного розгляду справи, взагалі не передбачає можливості постановления ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду, так як ст. 232 ЦПК дає вичерпний перелік таких ухвал. Якщо припустити, що законодавець мав на увазі оскарження відповідачем ухвали про залишення заяви про перегляд заоч­ного рішення без задоволення, що найбільш ймовірно, то навіщо витрачати час і суду, і сторін у справі для оскарження такої ухвали, якщо законодавець надає право відповідачеві безпосередньо оскаржити після розгляду такої заяви заочне рішення в загальному порядку.