УХВАЛА

про скасування заочного рішення

«____ »_______________ 200___ р.

___________ районний суд м. _____________ у складі: судді Пінчука О.П., при

секретарі Ларіній Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною зая­вою Грабарчука Михайла Феліксовича до Попової Лізи Іларіонівни про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням___________ районного суду м.____________ від «___ »__________ 200 __ р., ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги Грабарчука М.Ф. задоволені у повному обсязі.

Попова Л.І. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаю­чись на те, що не була належним чином повідомлена про час і місце судового засідання, оскільки знаходилась у службовому відрядженні, тому повідомити про причини неявки не могла, а також зазначила, що ніякого боргу перед позивачем не має, оскільки з ним у неї були комерційні домовленості, про що надала відповідні договори та розписки.

Позивач у судове засідання не з'явився, повідомлявся про час і місце судового засідання належним чином, про що свідчить зворотна розписка. Його неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Заслухавши пояснення Попової Л.І. та її представника, вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи та докази, надані відповідачем, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

У відповідності до п. 2 ч. З ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, судова повістка відповідачеві не була вручена, була повернута працівником поштового відділення з поміткою: «вручити судову повістку не представляється можливим, оскільки ніхто не відкриває двері, однак у квартирі горить світло» (а.с. 23). Разом з тим відповідачем надані посвідчення про службове відрядження, видане TOB «Р», та проїзні квитки, які свідчать про те, що на час розгляду справи вона була відсутня в м.___________ (а.с. 29,31). Відповідач пояснила, що у квартирі, де вона мешкає, проживає її старенька мати, яка нікому двері не відкриває.

Крім того, відповідачем надані докази: договір про наміри від «_____ » ___ 200 _ р.,

укладеному між сторонами у справі, розписку за підписом Грабарчука М.Ф. про спільні зобов'язання за цим договором.

На думку відповідача ці докази при їх належній оцінці в сукупності з іншими доказами, які є у справі, вказують на те, що при повторному розгляді справи рішен­ня суду буде іншим.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідо­мив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається,

мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що є всі підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку.

Керуючись ст. ст. 231, 232 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Заяву Попової Лізи Іларіонівни задовольнити.

Заочне рішення «____ » ____________ 200 __ р. за позовом Грабарчука Михайла Феліксовича до Попової Лізи Іларіонівни про стягнення боргу за договором позики скасувати і призначити справу до розгляду в загальному порядку на_______ год. «____ »

__________ 200___ р. у приміщенні суду.

Ухвала оскарженню не підлягає

К о м е н т а р. Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засі­данні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не пере­шкоджає розгляду заяви. Це означає, що у разі відсутності у суду даних про належне повідомлення осіб, які беруть участь у справі, діють наслідки та правила ст. 169 ЦПК.

У ч. 2 ст. 231 ЦПК лише у загальному порядку вказується на ті процесуальні дії, які слід вчинити суду при розгляді заяви про скасування заочного рішення. Так, зазна чення закону відносно того, що суд з 'ясовує думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог про перегляд заочного рішення, є доволі розпливчатим і можуть трактуватися як доволі вузько (одним-двома реченнями учасника процесу), так і доволі широко. На нашу думку, мається на увазі, що особи, які з'явилися за повідомленням суду, мають право давати пояснення, заяв­ляти клопотання по поводу наданих доказів тощо.

У разі скасування заочного рішення, відповідно до положення ст. ст. 156, п. 2 ч. З ст. 231 ЦПК призначається дата розгляду справи в загальному порядку. Також слід відмітити, що скасування у такому випадку заочного рішення, не означає, що автома­тично нове рішення буде ухвалене на користь відповідача. Після скасування заочного рішення справа розглядається за загальними правилами цивільного судочинства.

Ухвала про скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду в загальному порядку оскаржена бути не може, так як не передбачена у вичерпному переліку ч. 1 ст. 293 ЦПК.

Аналіз ч. З ст. 232 ЦПК дає право зазначити, що при новому розгляді справи суд вправі знову ж ухвалили заочне рішення за умов, передбачених ч. 1 ст. 224 ЦПК. Однак у цьому випадку сторони можуть його оскаржити лише в загальному поряд­ку, встановленому цим Кодексом.

Увага! Заочне рішення може бути скасоване судом, що його ухвалив, лише при сукупності двох умов:

1) поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не мав можливості повідомити суду, і

2) встановлення судом, що докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для вирішення справи.

Відсутність однієї з умов виключає можливість скасування заочного рішення.