___________ районний суд м. _____________ _ у складі: судді Богданова І.Д., при секретарі Іларіоновій Г.В.,

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до______________ через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скар­ги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

 

Суддя                   ________________

 

 

 

 

Коментар. За загальним правилом закон зобов 'язує суд ухвалити рішення негайно після закінчення розгляду справи в цьому же судовому засіданні (ст. 218 ЦПК).

Однак закон передбачає можливість у виняткових випадках залежно від складності справи, що потребує значних зусиль і займає багато часу, відкладення складання по­вного рішення на строк не більше ніж п'ять днів. При цьому вступна і резолютивна частини повинні бути проголошені в тому же судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи (ч. Зет. 209, ст. 218 ЦПК). Зазначимо, що закон повернувся до редакції ЦПК, який існував до 21.06.2001 р., так як недавно діюча редакція ЦПК передбачала лише в певних випадках право постановления так званих «коротких» рішень з деяки­ми обов 'язковими реквізитами.

Разом з тим, новий ЦПК збільшив строк, в який суд повинен скласти повний текст рішення (який містить всі чотири частини - вступну, описову, мотивувальну та резолютив­ну) -до п'яти днів (за ЦПК в редакції до 21.06.2001 р. було 3 дні). Цей строк є процесуаль­ним, тобто він починає текти з наступного дня після проголошення рішення.

Суд вправі відкласти складання повного тексту рішення і на коротший термін, од­нак ЦПК вимагає від суду у разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини судового рішення повідомити, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду, про що повинно бути зазначе­но в журналі судового засідання.

Датою складання повного судового рішення, як і проголошення вступної та резолю­тивної частини рішення, є день закінчення розгляду справи. Це пов 'язано з тим, що складання повного судового рішення є лише по суті оформленням рішення, прийнятого в день закінчення судового розгляду справи.

Примітка. Зразу же після проголошення рішення суду, як і проголошені вступна та резолютивна частини рішення, набуває таких якостей, як незмінність, обов 'язковість, а якщо рішення у відповідності до вимог закону допущено до негайно­го виконання - то й реалізованість (здійсненність) Будь-які зміни чи доповнення в резолютивній частині повного тексту рішення не допускається. Обидва процесуальні документи повинні бути приєднані до справи.

У новому ЦПК норма права, в яких дається перелік справ, в яких допускається негайне виконання рішення, міститься в розділі VI «Процесуальні питання, пов 'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» (ст. 367ЦПК), на відміну від ЦПК 1963р., де ця норма права була розміщена в розділі III, що регулював провадження справ у суді першої інстанції. При цьому в ч. 1 ст. 367ЦПК зазначені справи, рішення в яких підлягає обов'язковому негайному вико­нанню, а в ч. 2 цієї ж статті передбачена можливість факультативного застосування негайного виконання.

Увага! Закон не встановлює будь-яких санкцій за несвоєчасне складання повного тексту рішення, однак слід зазначити, що строк оскарження рішення суду починає текти, на жаль, не з дня складання повного тексту рішення (як було в ст. 291 ЦПК до змін, внесених 21.06.2001 р.), а з дня проголошення рішення (ст. 294 ЦПК), незалеж­но від того, проголошувалось повне рішення чи лише його вступна та резолютивна частини. З урахуванням того, що законодавець фактично скоротив строк на оскаржен­ня рішення суду (назвавши це поданням заяви про апеляційне оскарження) до 10 днів (замість одного місяця), то для доступності правосуддя зазначене вище має велике значення.