УХВАЛА

про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову

___________________ 2010 р.

___________________ районний суд м.____________ у складі: судді Павлова Р.Д., при секретарі Вороновій Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Рома-ненко Ірини Павлівни до Романенка Володимира Петровича про визнання таким,

що втратив право користування жилим приміщенням, третя особа - ____________________ райвиконком м. ________________ ,

ВСТАНОВИВ:

Романенко І.П. звернулася до суду з позовом до колишнього чоловіка Романенка В.П. про визнання його таким, що втратив право користування жилою площею

в квартирі № 2 по вул. ___________ , 25 м. _____________ , зазначаючи, що відповідач не проживає у квартирі більше двох років без поважних причин, так як виїхав на інше постійне місце проживання.

У судове засідання позивач надала заяву, в якій вона відмовляється від позову з тих підстав, що вона з відповідачем помирилися і мають намір зареєструвати шлюб і просить відмову від позову прийняти.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 174, ч. З ст. 206 ЦПК України позивач попереджена про наслідки відмови від позову, оскільки провадження у справі закривається і вона не зможе повторно звернутися до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет, і з тих самих підстав.

У відповідності до п. З ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Підстав для не прийняття відмови від позову судом не встановлено.

Керуючись п. З ч. 1 ст. 205 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Романенко Ірини Павлівни до Романенка Воло- димира Петровича про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням, третя особа - _______________райвиконком м. __________________ у зв'яз- ку з відмовою позивача від позову закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до ___________________________через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Коментар. Право позивача відмовитися від позову є його диспозитивним правом на розпорядження своїми правами. Відмова від позову означає не лише відмова позивача від матеріально-правових вимог до відповідача, а й відмова від викорис­тання процесуальних засобів захисту цих вимог. Разом з тим, відмова від позову може заключатися також у небажанні позивача використовувати судовий захист права, так як, наприклад, позивач впевнився у безперспективності своїх вимог або ж відповідач добровільно задовольнив його вимоги.

У нормах ЦПК, які регулюють питання закриття провадження у справі (статті 205, 206), відсутні вказівки про обов 'язок суду вирішити питання про розподіл судо­вих витрат.

Однак в ст. 89 ЦПК зазначено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його зая­вою стягуються з позива ча. Однак якщо позива ч не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача при­суджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.

Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподі­лу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

В інших випадках закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійсне­них ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

На нашу думку, таке нововведення ЦПК є виправданим, оскільки незалежно від суб'єктивних уявлень позивача про перспективи розвитку порушеного за його ініціативи справи він повинен за заявою відповідача відшкодувати понесені ним витрати у з в 'язку із втягненням його у судовий процес, якщо справа не одержала розвиток з причин, які від нього на залежали. Позивач знав або повинен був знати про наявність відповідних підстав, які перешкоджають відкриттю провад­ження у справі, і якщо він тим не менш звернувся до суду, то повинен нести всі ризики, лов 'язані з можливістю закриття провадження у справі або залишенню заяви без розгляду і необхідністю відшкодувати у зв'язку з цим витрати іншій стороні.

Увага! Нововведенням ЦПК, на відміну від ЦПК 1963 р., є також зазначення того, що наявність ухвали суду про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі на звернення до суду за вирішенням цього спору (ч. З ст. 206 ЦПК).