УХВАЛА
про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням законного представника
________ 200___ р.
___________ районний суд м. ______ :______ у складі: судді Філініна О.Д., при секретарі Орловій Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Мітро-хіна Івана Сидоровича до виробничого об'єднання «Б» (ВО «Б») про стягнення заборгованості з зарплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку,
ВСТАНОВИВ:
Мітрохін І.С. звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що при звільненні з роботи відповідач - ВО «Б» з ним не розрахувався.
У ході розгляду справи суду надано рішення____________________ районного суду
м.__________ про визнання позивача недієздатним. Рішення набрало законної сили.
Законного представника у Мітрохіна І.С. не має. Відповідно до ст. 43 ЦПК України у разі відсутності представника у сторони чи третьої особи, визнаної недієздатною, суд зупиняє провадження у справі і пропонує органу опіки і піклування призначити законного представника.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі призначення законного представника сторони чи третьої особи у випадках, встановлених статтею 43 цього Кодексу.
Керуючись ст. 43, п. 5 ч. 1 ст. 201 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Провадження у справі за позовом Мітрохіна Івана Сидоровича до виробничого об'єднання «Б» про стягнення заборгованості з зарплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку зупинити до залучення до участі у справі законного представника позивача.
Копію ухвали направити органу опіки і піклування (зазначити повне найменування органу) для призначення законного представника і для його вступу в процес.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до_______________________
через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя (____________)
Коментар. Згідно з п. 2 ст. 221 ЦПК1963р. провадження у справі підлягало зупиненню у випадку втрати стороною дієздатності. Новий ЦПК дещо по іншому регулює це питання, фактично доповнюючи його випадками, коли у сторони чи третьої особи, визнаної недієздатною або обмеженою у цивільній дієздатності, відсутній законний представник, а також у разі, коли законний представник цих осіб не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом.
Примітка. Зазначену підставу для зупинення провадження у справі слід відрізняти від положення п. 1 ч. 1 ст. 207 ЦПК, за якою заява залишається без розгляду, якщо подана особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності. Незважаючи на те, що кожна зазначена процесуальна дія (зупинення провадження і залишення позову без розгляду) може бути здійснена лише після відкриття провадження у справі, відмінність в тому, що заява залишається без розгляду у разі, якщо з'ясується, що на момент пред'явлення позову позивач уже не мав цивільної процесуальної дієздатності. Зупинення ж провадження у справі можливе тоді, коли на момент пред'явлення позову ороба була дієздатною, однак пізніше втратила цивільну процесуальну дієздатність і, відповідно, не може самостійно брати участь у процесі.
Якщо ж про недієздатність особи відомо суду при вирішенні питання про відкриття провадження у справі (наприклад, цей же суд вирішував питання про визнання особи недієздатною тощо), то заява підлягає поверненню (п. 2 ч. З ст. 121 ЦПК).
У даному випадку яскравий приклад відсутності у законодавця єдності юриди-ко-технїчної термінології до одних і тих же випадків. Так, в ст. 121 вказується про недієздатність, під яким звичайно ж слід розуміти й обмеження в дієздатності, а в ст. ст. 43, 207 ЦПК вже йдеться про відсутність цивільної процесуальної діє з да тності.
Увага ! Для суду не має значення, коли цивільну процесуальну дієздатність втратив відповідач - до відкриття провадження у справі чи в процесі розгляду справи, так як у любому випадку провадження у справі підлягає зупиненню, а не залишенню без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі, оскільки перешкод для пред'явлення позову до недієздатної особи закон (статті 119-122 ЦПК) не містить.