Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Суддя                                          __________________

 

 

 

 

Коментар. Іноді під час ухвалення рішення в нарадчій кімнаті може виникнути необхідність з'ясувати деякі обставини справи або провести певні процесуальні дії. Про це постановляється ухвала, після проголошення якої дослідженню підлягають лише ті обставини, які потребують додаткової перевірки, а якщо їх з'ясування зале­жить від досліджених доказів, то ці докази можуть бути досліджені повторно.

Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

У нарадчу кімнату судді повинні забрати всі матеріали справи і, звичайно ж, журнал судового засідання, інші протоколи про окремі процесуальні дії, якщо вони складалися.

Тим не менш, якщо вчинення додаткових процесуальних дій у даному судовому засіданні виявиться неможливим (як у запропонованому зразку, оскільки суду слід залучити до справи іншу особу і виконати у зв 'язку з цим певні процесуальні дії), то суд постановляє ухвалу, яка заноситься до журналу судового засідання, про відкла­дення розгляду справи чи оголошує перерву.

Примітка. ЦПК також передбачає можливість повернення до з'ясування обставин у справі після судових дебатів і ще до виходу для ухвалення рішення до нарадчої кімнати (ст. 194 ЦПК).

За загальним правилом, принципи цивільного судочинства (змагальність, гласність, рівноправність сторін), вимоги ЦПК, яким повинні відповідати докази, а також пра­вила проведення всіх судових процедур направлені на всебічне, повне, об'єктивне та безпосереднє дослідження в судовому засіданні всіх обставин справи при активній участі заінтересованих осіб.

Саме тому в ч. 1 ст. 193 ЦПК зазначається, що у судових дебатах у промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні. Про це головуючий повинен попереджувати осіб, які беруть участь у справі, перед початком розгляду справи по суті.

Однак, якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових об­ставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд поста­новляє ухвалу про повернення до з 'псування обставин у справі. Ця ухвала повинна бути мотивованою і заноситься до журналу судового засідання, вона не оскаржуєть­ся, так як не передбачена в ст. 293 ЦПК (раніше говорили, що вона не перешкоджає подальшому руху справи).

У тому випадку, якщо нові докази, на які посилався в судових дебатах будь-хто з учасників процесу не можуть бути досліджені у цьому судовому засіданні, суд своєю ухвалою відкладає розгляд справи чи оголошує перерву.

Після закінчення з 'псування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку.

Увага! Суттєвою новелою нового ЦПК є зазначення у ч. 1 ст. 195 про те, що, виходячи до нарадчої кімнати, суд повинен оголосити орієнтовний час його проголо­шення. Зазначена новела не повинна бути складною для застосування судами, оскіль­ки, зазвичай, професійний суддя чи суд у колегіальному складі, розглянувши справу, дослідивши всі надані сторонами та іншими особами, які беруть участь у спразі, дока

зи, оцінивши їх кількість, зваживши на доводи сторін у процесі, в судових дебатах, які прийдеться обґрунтовувати, завжди в змозі визначити орієнтовний час для ухва­лення рішення. Крім того, залежно від складності справи, якщо на це слід буде потратити значний проміжок часу, якого у суддів завжди недостатньо через надзви­чайну завантаженість, суд має можливість ухвалити вступну і резолютивну частини (ч. Зет. 209ЦПК).

Увага! У судовій практиці виникають питання, чи може суд вийти до нарадчої кімнати, наприклад, у п'ятницю під кінець робочого часу, а в понеділок зранку оголосити рішення у справі?

У такому випадку слід враховувати наступне. Відповідно до ст. 196 ЦПК під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи.

Згідно з ч. 1 ст. 209 ЦПК суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Наявність передбачених КЗпП України вихідних днів стосується судового роз­гляду і не може відноситись до порядку ухвалення рішення, коли повинна дотри­муватись таємниця нарадчої кімнати.

Саме тому в разі виходу до нарадчої кімнати у п'ятницю увечері рішення у справі не може бути проголошено в понеділок зранку, оскільки суд не вправі зали­шати нарадчу кімнату, так як інакше буде порушена таємниця нарадчої кімнати, а повинен ухвалити рішення негайно після судового розгляду. В разі неможливості складання повного рішення в п'ятницю увечері суд повинен в той же день проголо­сити вступну і резолютивну частини рішення.