РОЗПИСКА СВІДКА

до справи № 2 -

«___ » _______ 200 _ р.

Мені, свідку, роз'яснені права, встановлені ЦПК України і я не відмовляюся від давання показань.

Я попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправильне показання і за відмову від давання показань.

(П.І.П.)________________ (підпис)

(П.І.П.)________________ (підпис)

(П.І.П.) ________________(підпис)

Суддя ___________(підпис)

ПРИСЯГА СВІДКА

до справи № 2 -

____ __________ 200 _ р.

Я (прізвище, імя, по батькові), присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи.

(П.І.П.)______________ (підпис)

(П.І.П.) ______________(підпис)

(П.І.П.)______________ (підпис)

Суддя __________ (підпис)

Разом з тим, ч. З ст. 180 ЦПК зобов'язує суд перед допитом свідка встановити його стосунки зі сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, так як це має значення для правильної побудови допиту свідка та оцінки його показань. Іншою особливістю процесуального становища свідка є також те, що він, як і експерт, є джерелом пізнання судом фактичних обставин у справі, його показання направлені на встановлення судом тих спірних юридичних фактів, за допомогою яких виникли, змінилися або були припинені дані спірні матеріальні правовідносини, існування яких стверджує чи заперечує позивач, відповідач, третя особа. Тобто показання свідка є засобом доказування, про що йдеться в ст. 57 ЦПК, з яких суд одержує інформа­цію, яка є необхідною для правильного вирішення справи.

Свідок є суб'єктом цивільних процесуальних правовідносин і тому наділений у процесі певними правами і обов 'язками, які складають зміст його правоздатності та дієздатності. Його правоздатність виникає разом із дієздатністю, так як свідком може бути кожна особа, але якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи (ч.І ст. 50 ЦПК), яка здатна сприймати і відтворювати події навколишнього світу. Це значить, що закон не встановлює обмежень за мотивами родинних стосунків або за мотивами віку свідка, але суди повинні по можливості уникати притягнення як свідків малолітніх дітей і враховувати їх розумові вікові межі по сприйняттю фактів об'єктивної дійсності. Разом з тим в законі містяться ряд обмежень для допиту осіб в якості свідків (ст. 51 ЦПК).

Крім зазначеного, існує правило, що особи можуть, у визначених законом випад­ках, скористатися правом імунітету свідка, тобто відмовитися від давання показань. За діючим законодавством (ст. 63 Конституції України, ч. 1 ст. 52 ЦПК) фізична особа вправі відмовитися від давання показання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, пад­черка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб).

Свідок попадає в суд, в основному, за ініціативою осіб, які беруть участь у справі, а також за ініціативою суду, наприклад, у справах окремого проваджен­ня (ч. 2 ст. 235 ЦПК). При цьому особа, яка заявляє клопотання про виклик свідка, зобов 'язана у заяві зазна чити його ім 'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити (ст. 136 ЦПК).

На відміну від ЦПК 1963р. новий закон виразно зазначає про обов'язки і права свідка (ст. 50 ЦПК). Сформульовані два основних обов'язки: 1) з'явитися за викли­ком до суду у визначений час; 2) дати правдиві показання про відомі йому обстави­ни. У разі неможливості прибуття за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд.

Свідки, які постійно проживають за межами знаходження суду, який розглядає справу, і не можуть з поважних причин з 'явитися в судове засідання, можуть бути допитані судом за місцем їх проживання за судовим дорученням суду, який розгля­дає справу. Однак, якщо свідки, які дали показання суду, що виконував доручення, прибудуть у суд, який розглядає справу, вони дають показання у загальному поряд­ку (ст. 132 ЦПК).

Особи, викликані до суду в якості свідка, мають права, які забезпечують їм реаль­ну можливість з 'явитися до суду для усного викладу своїх показань, а також для якнайповнішого та правильного повідомлення відомостей про факти.

Так, свідок, який не володіє мовою, на якому ведеться судочинство, має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє. Не викликає запере­чення його право користуватися послугами перекладача.

По-друге, свідок має право користуватися письмовими записами в тих випадках, якщо його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті. Ці записи пред'являються судові та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду (ст. 181 ЦПК).

По-третє, свідок може відмовитися від давання показань у випадках, встановле­них законом.

Також свідок має право на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду. Закон гарантує на час виконання обов 'язків свідка збереження середнього заробітку за місцем роботи. Добові у разі переїзду, найманням житла, а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять свідкам відшкодовується. Зазначене право свідка та особи, які сплачують свідкам витра­ти, детально урегульовано ст. 86 ЦПК.

Свідок у цивільному процесі може використати й інші права, а саме: просити дозволу залишити залу судового засідання до закінчення розгляду справи після до­питу, може бути за власною заявою допитаний повторно.

Дача показань свідком є громадянським обов'язком кожної особи, за виключен­нями, встановленими законом.

У в а г а ! У ЦПК вперше введено правило, що особа, які відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови (ч. 2 ст. 52 ЦПК).

Крім того, відмова від давання показань приймається судом шляхом постанов­ления ухвали (ч. 4 ст. 180 ЦПК).

Новелою нового ЦПК є розширення засобів доказування поясненнями сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків. Таким чином, якщо ці учасники процесу заявляють, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, вони за їх згодою можуть бути допитані як свідки згідно із статтями 180-182 цього Кодексу.

Тобто від них слід відібрати розписку та підписаний текст присяги і долучити до матеріалів справи.