УХВАЛА

про привід свідка

______________ 200 р.

___________ районний суд м. _____________ у складі: судді Борисовій З.Д., при секретарі Ільїній Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Леві-ної Віри Юхимівни до Тимченка Петра Федоровича про визнання таким, що втратив право користування квартирою, третя особа - Тимченко Олена Василівна,

ВСТАНОВИВ:

Левіна В.Ю. пред'явила до свого колишнього зятя Тимченка П.Ф. позов про визнання його таким, що втратив право користування жилою площею в квартирі

№ 20 по вул.__________ , 2 м.___________ , зазначаючи, що відповідач не проживає у квартирі більше двох років без поважних причин, так як після розлучення з її дочкою вступив у новий шлюб і виїхав на інше постійне місце проживання.

Для підтвердження зазначених обставин позивач просила допитати в якості свідків Анохіну В.О. та Павлову В.Л., які проживають у сусідніх квартирах і
раніше часто спілкувалися з сім'єю її дочки. У ході проведення попереднього судового засідання ухвалою суду від "______ "_________ 200 __ р. вирішено питання про виклик зазначених свідків, яким своєчасно і завчасно були направлені повістки про час і місце судового засідання. Однак повістки були повернуті до районного суду з помітками про відмову свідків від отримання повісток і небажанням давати суду показання. Зазначений факт на повістках підтверджений підписом особи, що доставляла судову повістку.

Таким чином, свідки Анохіна В.О. та Павлова В.Л. не з'явилися в судове засідан­ня без поважних причин.

Відповідно до ст. 171 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання свідка суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість розгляду справи за відсутності свідка, який не з'явився, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладення справи на певний час. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність свідка, який не з'явився.

В судовому засіданні відповідач позов не визнав, тому позивач наполягала на відкладенні судового розгляду, зазначаючи, що показання вказаних свідків є важ­ливими для підтвердження її доводів.

Згідно зі ст. 94 ЦПК України належно викликаний свідок, який без поважних причин не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, може бути підданий приводу через органи внутрішніх справ з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення.

Керуючись ст. ст. 94, 170 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Свідків Анохіну Валентину Олександрівну, 19 р. народження, яка проживає по вул. _________ , 2 кв. № 18 і працює у ВАТ "Н" секретарем та Павлову Віру Леонтівну, яка проживає по вул.________ , 2 кв. 22 і працює на заводі "А" прибиральницею доставити до ______________ районного суду м. __________ приводом у судове засідання на "____ " ___________ 200 ___ р. на ______ год. до зали судового засідання № 3.

Розгляд справи відкласти на_______ год. "____ "__________ 200 __ р.

Ухвалу про привід у суд для виконання направити начальникові__________ районного відділу внутрішніх справ_____________ області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Коментар. Свідок не є особою, яка бере участь у справі, а за ст. 4 7 ЦПК відноситься до інших учасників цивільного процесу, тобто осіб, які сприяють здійсненню правосуддя. Саме тому вирішення питання про процесуальні наслідки неявки свідка залежить від важливості його показання для встановлення обста­вин, що мають значення для справи. При цьому слід обговорити питання про мож­ливість підтвердження обставин, на які посилається якась сторона, іншими засо­бами доказування або іншими свідками.

Новий ЦПК не передба чає можливості накладення штрафу на певних осіб за по­рушення правил цього Кодексу, а ввів нове поняття для судової практики - заходи процесуального примусу (гл. 9 ЦПК).

Відповідно до чч. 2 і 3 ст. 50 ЦПК свідок зобов'язаний з'явитися до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. У разі не­можливості прибуття за викликом суду свідок зобов'язаний своєчасно повідомити про це суд.

Вказівка кодексу на неповажність причини неявки вказує на те, що обов'язко­вою умовою застосування до свідка заходів процесуального примусу є наявність його вини.

Згідно з ч. 4 ст. 94 ЦПК не підлягають приводу в суд особи, які не можуть бути допитані відповідно до ст. 51 цього Кодексу, а також малолітні та неповнолітні особи, вагітні жінки, інваліди першої і другої груп, особи, які доглядають дітей віком до шести років або дітей-інвалідів.

Зазна чене застереження є дуже важливим для суду, який постановляє ухвалу про привід і тому повинен з'ясувати про таку можливість у особи, яка заявила клопо­тання про обов 'язкову явку саме цього свідка до суду, аби не допустити порушення прав людини, про що піде мова подалі, адже особа, яка буде виконувати привід, може й не знати про такі обмеження.

Примітка. Слід звернути увагу на деяку неузгодженість нового ЦПК щодо регулювання відповідальності свідка, що стане деякою проблемою для судової прак­тики. Так, ст. 170 ЦПК чітко зазначає, що у разі неможливості розглянути справу за відсутності свідка, який без поважних причин не з 'явився у судове засідання, су, відкладає розгляд справи і одночасно вирішує питання про його відповідальність.

Подалі для суду можливі два варіанти процесуальних дій, які будуть вірними Так, заходи процесуального примусу для порушників цивільного судочинства (якиї у даному випадку буде свідок) зазна чені в гл. 9 ЦПК. Згідно зі ст. 94 ЦПК д такого свідка зразу же передбачено привід у суд, так як на можливість піддаті його штрафу (або попередити) не вказується. Напевне, метою такої імперативносі є запобігання судовій тяганині та порушенню строків розгляду справи. Натомість інша норма права - ч. 5 ст. 50 ЦПК передбачає, що за невиконання свідком інши: обов'язків (злісна неявка до суду, наприклад) свідок несе відповідальність, вста новлену законом. Таким законом звичайно ж є КпАП України, в статті 185-3 яко го передбачений відповідний склад адміністративного проступку і відповідню штраф.

Таким чином, перед суддею (судом) постане питання: застосувати до свідка який без поважних причин не з'явився в судове засідання, привід, що є більш суворим покаранням і передбачений спеціальним підінститутом нроцесуальногс права - заходами процесуального примусу і в якому штраф не зазначений, чі спробувати ще раз його викликати, застосувавши адміністративну відповідальність, але з можливістю "одержати" повторний зрив судового засідання і, як наслідок, порушення строків судового розгляду.

Увага! Останнім часом все більше уваги звертається на дотримання Україною, а значить і судами, міжнародних зобов'язань держави. Так, ст. 5 Конвенції пре захист прав і основних свобод людини, яка є частиною національного законодав­ства України, гарантує кожному право на свободу від незаконного арешту чи затри­мання з боку влади. Отже, відповідно до п. 2 цієї статті свідок, який доставляється приводом має право бути негайно поінформованим зрозумілою для неї мовою про підстави свого приводу, фактично затримання.

Саме тому в увалі суду повинно бути зазначені всі підстави для приводу, так як у відповідності до ч. 5 ст. 94 ЦПК ухвала про привід оголошується свідку особою, яка її виконує. Однак, з урахуванням вищезазначеного це не позбавляє обов'язку суду також поінформувати такого свідка про причини його приводу.

У КК України існує ст. 371 про кримінальну відповідальність судді чи інших службових осіб суду або правоохоронних органів за незаконний привід.