УХВАЛА

про заміну неналежного відповідача

«____ »_______________ 200___ р.

____________ районний суд м. __________ у складі: судді Ткачука Г.М., при секретарі Бессоновій В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Абассова Віктора Валентиновича до Ровного Івана Петровича про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

ВСТАНОВИВ:

Абассов В.В. звернувся до суду з позовом до Ровного І.П. про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що «_____ » _________ 200__ р. з вини відповідача, який

управляв автомобілем Мерседес, державний номер________ і порушив пп.____ Правил дорожнього руху України, на перехресті вулиць Ілліча і Матросова у м.______________ скоїлася дорожньо транспортна пригода, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем ВАЗ-2108, державний номер_________ , що належить йому на праві власності.

У результаті цієї автоаварії автомобілю Абассова В.В. причинені механічні пошкодження, вартість відновлювального ремонту якого становить______ грн.

У позовній заяві позивач просить відшкодувати зазначену матеріальну шкоду та спричинену моральну шкоду в розмірі_____ грн. з відповідача Ровного І.П., винного, на його думку, в ДТП.

У судовому засіданні відповідач заявив, що він не може нести відповідальність перед позивачем за спричинену шкоду, так як власником автомобіля є TOB «Д», в якому він працює водієм за трудовим контрактом.

Позивач Абассов В.В. заявив клопотання про заміну неналежного відповідача.

Заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне замінити первісного відповідача належним відповідачем.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України обов'язок по відшкодуванню шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка є власником цього джерела. Автомобіль Мерседес, яким в силу трудових відносин управляв Ровний І.П., належить на праві власності TOB „Д". Таким чином, позов пред'явлений не до тієї особи, яка в силу закону має відповідати за позовом.

Згідно зі ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи роз­гляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлений не до тієї особи, яка має відповідати за позовом.

У даному випадку належним відповідачем повинно бути притягнуте товариство з обмеженою відповідальністю «Д».

Оскільки рішення у справі може вплинути на права і обов'язки Ровного І.П. перед TOB «Д» по відшкодуванню шкоди у відповідності до норм трудового законодавства, тому товариство повинно бути притягнутим до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Керуючись ст. ст. 33, 35, 168, 191 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання Абассова Віктора Валентиновича і провести заміну не­належного відповідача.

Замінити первісного відповідача Ровного Івана Петровича у справі за позовом Абассова В. В. про відшкодування матеріальної і моральної шкоди належним відпо­відачем - TOB «Д».

Ровного І.П. притягти до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Розгляд справи відкласти і признати судове засідання на «_____ »_______ 200___ р.

на____ год.

Про час і місце судового засідання позивача і третю особу ознайомити під розпис­ку, відповідачу направити судову повістку з копією позовної заяви і копією цієї ухвали.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя ___________________

Визнання сторони неналежною можливе лише в судовому засіданні і лише тоді, коли здійснюється заміна. Тому суддя при пред'явленні позову не може відмовити в його прийнятті і відкритті провадження у справі з тих підстав, що відповідач є неналежним.

Процесуальні дії, учинені неналежним відповідачем, не є обов'язковим для осо­би, яка вступила в процес, і справа після заміни неналежної сторони за її клопотан­ням розглядається спочатку (ч. 2 ст. 33 ЦПК). Таке чітке імперативне зазначення щодо «розгляду справи спочатку» є дещо невірним, на нашу думку, і порушує за­конні процесуальні права притягнутого до участі у справі належного відповідача, так як не передба чає проведення попереднього судового засідання і виконання пев­них підготовчих дій, які проводяться, зазвичай, з відповідачами, оскільки у справі вже є ухвали про проведення таких процесуальних дій.

Примітка. Відповідно до ст. 105 ЦПК 1963 р. передбачалась можливість заміни не лише неналежного відповідача, а й заміни неналежного позивача - особи, яка помилково вважала, що у неї є певне суб'єктивне право, порушене відповіда чем. У новому ЦПК такої можливості немає і це є вірним з огляду на те, що пред 'явлення позову - це право, а не обов 'язок особи і поза волею цієї особи притягти її до участі в процесі неможливо. Це є диспозитивним правом лише цієї особи на пред 'явлення позову. У той же час, є незрозумілим поведінка суду щодо можливості роз 'яснення неналежному позива чеві про його помилку про можливість заявления позову, так як ЦПК такого обов 'язку на суд не покладає. Однак, з огляду на загальний обов 'язон суду щодо створення змагального процесу і роз 'яснення сторонам їхніх прав і обов'язків, попередження про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій та сприяння у здійсненні їхніх прав (ч. 4 ст. 10 ЦПК), на нашу думку, буде правильним, якщо суд проінформує позивача про це, адже саме на нього будуть покладені всі витрати щодо розгляду справи.

Увага! Дещо невдалим, на нашу думку, з точки зору юридичної техніки конструювання норми права є формулювання ч. 1 ст. 33 нового ЦПК. Так, на початку зазначається, що лише за клопотанням позивача можлива заміна нена­лежного відповідача чи залучення іншої особи як співвідповідача і може здатися, що за своєї ініціативи суд не може провести таку процесуальну дію. Однак уже друге речення цієї ж частини статті вказує на те, що фактично з ініціативи суду, при відсутності згоди позивача, суд залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. За ст. 105 ЦПК 1963р. така особа у такому випадку притягалася як другий відповідач, а не як співвідповідач.

Важливим є також положення ст. 191 ЦПК, в якій зазначається, що при залученні до участі у справі інших осіб розгляд справи відкладається, а не ого­лошується перерва. За ч. 6 цієї ж статті при відкладенні розгляду справи його розгляд починається у кожному випадку спочатку. Тому є незрозумілим поло­ження ч. 2 ст. 33 ЦПК про те, що при заміні неналежного відповіда ча розгляд справи починається спочатку лише у разі клопотання про це цієї особи.