УХВАЛА

про призначення справи до розгляду

«___ »_______________ 200___ р.

Суддя_______ районного (міськрайонного, міського) суду_______ області Іванов Р.Д.,

розглянувши позовну заяву Тихонова Владислава Петровича до Петрової Зінаїди Володимирівни про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним і відшкодування моральної шкоди, третя особа, яка на заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус___________ нотаріального округу Зінов'єва Ірина Петрівна,

ВСТАНОВИВ:

Справа підготовлена для розгляду в судовому засіданні.

У ході підготовки справи до судового розгляду проведені наступні дії:

1) уточнені позовні вимоги позивача та заперечення проти позову відповідача;

2) вирішено питання про склад осіб, які беруть участь у справі;

3) визначені факти, які необхідно встановити для вирішення спору: які визнаються стороною і які підлягають доказуванню;

4) з'ясовано, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи і запе­речення щодо невизнаних обставин і вони подані у встановлений судом строк;

5) за клопотанням позивача і відповідача витребувані докази та викликані за їх заявами свідки;

6) за клопотанням позивача вирішено питання про забезпечення позову шляхом на­кладення арешту на квартиру.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 156 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовною заявою Тихонова Владислава Петровича до Петрової Зінаїди Володимирівни про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним і відшкодування моральної шкоди, третя особа, яка на заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус_______________ нотаріального округу Зінов'єва Ірина Петрівна призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на «________ »_________ 200___ р. на______ год. у залі судового засідання № 2 у приміщенні суду.

К о м е н т а р. Призначення справи до судового розгляду може мати місце лите після того, як будуть проведені всі необхідні дії по її підготовці.

Справа має бути призначена до розгляду не пізніше п'ятнадцяти днів після закінчен­ня дій підготовки до судового розгляду. Самі ж строки розгляду справи встановлені в ст. 157 ЦПК, де зазначено, що суд розглядає справи протягом розумного строку¹³, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей роз­гляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць.

Таким чином, вперше ЦПК чітко визначає строки руху справи: відкриття провад­ження у справі на протязі 10 днів з дня надходження заяви до суду (ч. З ст. 122 ЦПК); потім проводиться попереднє судове засідання протягом одного місяця з дня відкриття провадження у справі (ст. 129 ЦПК); судове засідання призначається до розгляду не пізніше 15 днів від закінчення проведення підготовчих дій (ч. 2 ст. 156 ЦПК). І зазна­чається в ст. 157 ЦПК весь строк розгляду справи.

Примітка. Формула, яка використовується ЦПК, все ж таки здається дещо невдалою. Адже за нею для того, аби розпочати розгляд справи по суті слід постано­вити аж три ухвали між якими є певний відрізок часу: про відкриття провадження у справі, про проведення попереднього судового засідання, про призначення справи до розгляду. Ще її можлива четверта ухвала про подовження строку розгляду справи.

При використанні відповідних норм ЦПК 1963р. Верховний Суд України дав роз 'яс-нення, яке хоч дещо і не відповідало цим положенням, однак є більш зрозумілим для застосування. Так, згідно з абз. 4 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.1990р. № 9 (з відповідними змінами) „Про практику застосування судами проце­суального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції" при поста-новленні ухвали про прийняття заяви і порушення справи суддя крім статей 5, 135 ЦПК керується ст. 143 цього Кодексу, якщо в ухвалі зазначається про процесуальні дії, які слід провести при підготовці справи до судового розгляду.¹⁴

При застосуванні нового ЦПК щодо зазначеного Верховний Суд України, напевне, повинен дати відповідне роз'яснення.

Разом з тим, є зовсім не зрозумілим, чому існує певний проміжок часу між відкрит­тям провадження у справі і проведенням попереднього судового засідання, чому їх неможливо було законодавцю об'єднати? Адже після відкриття провадження у справі включається механізм послідовних дій судді, передбачених законом, які забезпечують поступовий рух справи (в цьому і є реалізація права доступу до правосуддя на стадії прийняття позову). Тому між відкриттям провадження у справі і призначенням попе­реднього судового засідання, на нашу думку, не повинно бути ніякого розриву в часі, протягом якого не проводиться ніяких дій. Процесуальний закон повинен визначати таку послідовність дій суду, яка служить досягненню цілей і завдань судочинства, до числа яких відноситься своєчасний розгляд цивільних справ (ст. 1 ЦПК).