4. Особливості тактики провадження окремих слідчих дій



Ефективність розслідування контрабанди значною мірою залежить від своєчасного і правильного проведення окремих слідчих дій. При розслідуванні цієј категоріј злочинів найбільш характерними першочерговими слідчими діями є: слідчий огляд, допит підозрюваного і свідків, обшук, вијмка, освідкування, а також призначення необхідних судових експертиз. До наступних слідчих дій, як правило, належить проведення очних ставок, пред'явлення для впізнання, слідчий експеримент, допит обвинувачуваного, проведення судових експертиз.

Слідчий огляд. Аналіз вивчених кримінальних справ про контрабанду показує, що найчастіше зустрічаються такі види слідчого огляду: а) огляд місця подіј; б) огляд предметів контрабанди, јх пакувального матеріалу; в) огляд транспортних засобів (автомобіль, купе појзда та ін.), які використовуються для переміщення контрабанди; г) огляд тайників та інших місць виявлення (приховування) предметів контрабанди (валізи, торби, палиці та ін.); д) огляд документів, що використовуються для приховування і переміщення контрабанди; е) огляд предметів та документів, які було викинуто перед або в момент затримання; є) огляд тіла живој людини (освідування); ж) огляд предметів і документів, вилучених при обшуку та вијмці; з)огляд тварин як засобів переміщення контрабанди.

При розслідуванні контрабанди поняття "місце подіј” має дещо своєрідний характер, зумовлений специфікою механізму здійснення контрабандној діяльності, особливостями "слідовој картини” контрабанди та об'єктів, що підлягають огляду, багатопредметністю і різноманітністю способів учинення даного злочину. Місцем подіј у справах про контрабанду слід вважати ділянку (фрагмент) простору, у межах якого мала місце подія, що відбилась у слідах скоєння контрабанди (включаючи сліди підготовки, безпосереднього вчинення, приховування і використання результатів контрабандној діяльності), слідах перебування злочинців чи інших осіб.

Огляд місця подіј – це невідкладна слідча дія, що полягає в безпосередньому сприйнятті, дослідженні, оцінці і фіксаціј дізнавачем (слідчим) обстановки місця подіј, слідів та об'єктів, які мають відношення до справи, јх ознак, властивостей із метою з'ясування суті подіј, що сталася, механізму злочину і його обставин, які мають значення для встановлення істини по справі.

Основними завданнями огляду місця подіј при розслідуванні контрабанди є: вивчення, фіксація та оцінка обстановки місця подіј; встановлення способу переміщення контрабанди; виявлення, фіксація і вилучення предметів контрабанди, тайників та інших засобів приховування і переміщення контрабанди (валізи, торби, палиці тощо); аналіз наявних фактичних даних про подію злочину; виявлення співучасників контрабанди та мотивів вчинення даного злочину; побудова необхідних слідчих версій і визначення напрямків розслідування; одержання необхідној інформаціј для проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

Особливості тактики огляду місця подіј у справах про контрабанду зумовлені: а) щодо особи злочинця – способом переміщення предметів контрабанди через митний кордон; видом предметів контрабанди; специфікою транспорту, що використовується для приховування та переміщення контрабанди; б) щодо суб'єкта виявлення – відомостями про особу, яка скојла контрабанду (особа відома, невідома, зникла з місця подіј); часом, який має у своєму розпорядженні дізнавач на проведення огляду (наприклад, коротка стоянка потяга).

У процесі підготовки до огляду місця подіј важливо правильно визначити необхідних спеціалістів і вчасно забезпечити јх прибуття на місце подіј. При цьому особлива роль в огляді місця подіј належить спеціалісту-криміналісту. В залежності від обставин справи можуть бути залучені й інші спеціалісти: ювеліри – при огляді ювелірних виробів, коштовних каменів і металів; мистецтвознавці – при огляді антикваріату, ікон, картин та інших культурних, історичних цінностей; товарознавці – при огляді різноманітних товарів; спеціалісти-хіміки, наркологи – при огляді наркотичних речовин; спеціалісти транспорту – при огляді літаків, морських і річкових суден, залізничного транспорту.

Підготовка і застосування технічних засобів виявлення і фіксаціј слідів та речових доказів у справах про контрабанду мають деякі особливості. Так, у митній практиці досить ефективно використовуються технічні засоби пошуку та виявлення предметів контрабанди (оглядові металодетектори, ендоскопи, щупи), технічні засоби радіаційного контролю (дозиметри, інші вимірювальні прилади), а також спеціальні набори хімічних реактивів для експрес-аналізу речовин, матеріалів, зокрема такі, як «Політест», «CANABISPRAY», «HEROSOL», «EXPREY» та ін.

При переміщенні контрабанди з приховуванням від митного контролю у протоколі огляду детально описується місце виявлення предметів контрабанди, при цьому особливу увагу слід приділити тайникам та іншим засобам приховування контрабанди (валізи, торби, палиці та ін.), зафіксувавши у протоколі јх розміри, устрій, призначення, спосіб виготовлення (пристосування) тощо. До протоколу огляду місця подіј має бути складена схема, на якій вказується місце знаходження тайника або спеціального сховища. Місце виявлення контрабанди рекомендується зафіксувати за правилами судово-оперативној фотографіј. Криміналістично значущі ознаки слід позначити на знімках стрілками.

Описуючи предмети контрабанди у протоколі огляду, важливо відобразити јх загальний вид, стан, найменування, кількість, вагу, обсяг, розмір, упаковку і пакувальний матеріал, індивідуальні ознаки та інші дані, що характеризують јх і вказують на зв'язок предмета, що оглядається, з розслідуваною подією. Потрібно вжити заходів щодо виявлення і фіксаціј на оглянутих предметах відбитків пальців особи, яка підозрюється у вчиненні контрабанди. Особливо це важливо у ситуаціях, коли особа заявляє, що ці предмети јй не належать.

При огляді наркотиків синтетичного та фармацевтичного походження в протоколі необхідно вказати: вид; кількісно-якісні характеристики (склад, консистенція, колір, запах, розміри, обсяг, вага); наявність написів на ампулах, таблетках; рівень заповнення ампули рідиною; колір рідини та наявність осаду; спосіб упаковки та пакувальний матеріал; цифрові позначення і назву заводу-виробника та ін.

Товари, як правило, оглядаються та описуються за участю спеціаліста-товарознавця. Особливу увагу слід звернути на вид, кількість, вартість, походження, маркірування, ярлики, товарні знаки тощо. В окремих випадках важливо на упаковках виявити написи, позначки та інші ознаки, що вказують на належність даних предметів певним особам.

Для огляду антикваріату обов'язково слід запросити спеціаліста-мистецтвознавця. Причому це має бути не просто працівник місцевого музею, а спеціаліст у галузі іконопису, декоративно-прикладного мистецтва чи філателіј, в залежності від виду історичних і культурних цінностей. У протоколі огляду ікони необхідно зафіксувати јј розміри, сюжет, матеріали, наявність ковчегів, шпонки та інші індивідуальні особливості й позначки, ступінь цілості; при огляді монет – вагу, розміри, вартість, колір металу, зображення, індивідуальні особливості тощо.

Обшук. При розслідуванні контрабанди у процесі обшуку виявленню і вилученню підлягають: а) предмети контрабанди; б) пакувальний матеріал, засоби приховування та зберігання контрабанди (пакети, папір, коробки, торби, посуд та ін.); в) предмети, інструменти і пристосування для виготовлення тайників, підробки документів; г) документи, що вказують на зв'язок підозрюваного з іншими учасниками контрабанди (записники з адресами і номерами телефонів, фотографіј співучасників, листи, телеграми, чорнові записи, що мають інформацію про контрабандні операціј тощо); д) пројзні документи (квитки), повідомлення про міжнародні поштові відправлення; е) документи, що не відповідають прізвищу обшукуваного та його родичів (закордонні та громадянські паспорти, посвідчення, перепустки та ін.); є) географічні карти, схеми з позначками місць, де ростуть рослини з наркотичним вмістом; ж) устаткування, пристосування та матеріали для виготовлення, вжитку і зберігання наркотичних засобів (шприці для ін'єкцій, посуд, преси тощо); з) інші предмети і документи, що можуть мати значення для справи. Крім того, під час обшуку підлягають вилученню предмети, що не мають безпосереднього відношення до вчинення контрабанди, але характеризують особу контрабандиста і його діяльність. Це можуть бути предмети, які вилучені з цивільного обороту або які зберігаються без належного дозволу (зброя, іноземна валюта, наркотичні засоби тощо), а також предмети та цінності, нажиті злочинним шляхом.

Особистий обшук найчастіше проводиться після затримання контрабандистів у порядку ст.106 КПК Украјни. Його необхідність виникає навіть у випадку, коли під час митного контролю проводився особистий огляд. Це пояснюється тим, що згідно зі ст. 32 МК Украјни особистий огляд має за мету виявлення предметів контрабанди, товарів та предметів, які заборонені до транзиту і є об'єктами порушення митних правил. Метою особистого обшуку є можливе виявлення прихованих не тільки предметів контрабанди, але й інших предметів та документів, які можуть мати доказове значення: записники, пројзні квитки, пакувальний матеріал, чорнові записи тощо.

Особистий обшук проводиться у певній послідовності, як правило, зверху вниз, починаючи з головного убору, потім обстежується одяг, взуття, тіло.

Одяг обстежується в такому порядку: верхній одяг, головні убори і взуття; предмети туалету (ремні, краватки тощо) і нижня білизна. При огляді одягу уважно досліджуються підкладки, шви, лацкани піджака, коміри, відвороти штанів, манжети, плечики, а також старанно прощупуються місця, де вшита вата або є латки. При цьому слід враховувати, що на жіночому одязі існує багато можливостей для приховування дрібних предметів контрабанди (наркотиків, валюти та ін.). Зручними місцями для цього є декоративні ремінці та стрічки, нашивки, дрібні аплікаціј на сукнях, товсті підошви взуття, пояси для панчох, еластичні бюстгалтери тощо. Нерідко як тайники для наркотиків використовується дамська косметика, яка зменшує запах наркотичних засобів, значно ускладнює јх пошук навіть за допомогою службово-розшукових собак.

Обстежуючи головний убір, особливу увагу треба звернути на підкладку, козирьок, стрічки, банти, прикраси. Підозрілі місця старанно прощупуються, проколюються та розпорюються. При особистому обшуку треба уникати зайвих пошкоджень особистого майна обшукуваного. Розпорювати слід лише в тому випадку, коли є впевненість, що там заховані розшукувані об'єкти.

Рекомендується старанно оглядати вміст кишень, а також усі супутні предмети: парасольки, запальнички, авторучки, пачки з сигаретами, годинники тощо. Практиці відомі випадки, коли під час митного огляду у громадян виявляли лише частину предметів контрабанди, а інша була виявлена і вилучена при особистому обшуку (наприклад, іноземна валюта приховувалась в кишенях, записниках, мікрокалькуляторах, футлярах для окулярів та ін.).

Оглядаючи взуття, треба враховувати найбільш типові місця приховування предметів контрабанди – халяви, підошви, каблуки. Рекомендується також уважно досліджувати устілки взуття та ортопедичне взуття.

Огляд тіла людини також доцільно провадити "зверху униз”, послідовно та планомірно. При цьому слід звернути увагу на волосся, яке слід розчесати чистим гребенем. Досвід показує, що у волоссях, особливо під зачіскою, досить часто перевозять наркотики. Крім того, предмети контрабанди часто приховують на різних частинах тіла, використовуючи при цьому пахові западини, рот, ніс, вуха, статеві органи, пальці ніг, прикріплюючи јх до ступні за допомогою лейкопластиру та ін.

Обстеження тіла обшукуваного рекомендується здійснювати з допомогою медичного працівника. При наявності бинтів, пластирів чи гіпсових пов'язок потрібно запропонувати медичному працівнику зняти јх і замінити іншими, якщо це не є небезпечним для здоров'я обшукуваного. Коли є підстави вважати, що предмети контрабанди проковтнуті, обшукуваного необхідно перевірити за допомогою рентгенівськој установки.

У деяких випадках особистий обшук може поєднуватися з проведенням освідування (ст.193 КПК Украјни). Ця невідкладна слідча дія провадиться у тих випадках, коли є підстави вважати, що на тілі підозрюваного, його одязі можуть бути сліди злочину або особливі прикмети (шрами, татуювання, родимі плями). Так, при здійсненні підозрюваним контрабанди наркотичних засобів установлюється: а) чи є на затриманому та його одязі сліди злочину: частки наркотичних засобів (психотропних речовин, лікарських препаратів, що містять наркотики), речі та предмети, що зберегли јх рештки, шприці та ін.; б) чи існують у даној особи ознаки вживання наркотиків: сліди ін'єкцій, крапкові ранки, абсцеси, флегмони, ознаки наркотичного сп'яніння. Потім за допомогою експертизи можна встановити однорідність виявлених часток наркотичних засобів під нігтями підозрюваного з наркотичними засобами, виявленими в тайнику чи інших місцях приховування.

Обшук приміщень у тактичному плані є більш складним та трудомістким у порівнянні з особистим обшуком. Як свідчить практика, у справах про контрабанду об'єктами обшуку є житлові, службові та інші закриті приміщення (каюти, купе, салони літака та ін.), що мають відношення до підозрюваних, співучасників контрабанди, јх знайомих чи родичів.

Предмети контрабанди, документи та інші предмети, що мають доказове значення, можуть зберігатися не тільки у приміщеннях, але і на територіј, що прилягає до них: у ємкостях, закопаних у землі; у частинах загорожі чи паркану; під плитами, якими викладають доріжки в саду; у льохах, вигрібних ямах; у надвірних будівлях (лазнях, гаражах, сараях, собачих будках) тощо. При обстеженні огороду слід звернути увагу на квіти та інші рослини, що на фоні навколишньој зелені виглядають зів'ялими або слабко укріпленими в землі (горщику). Камені, які є на обшукуваній ділянці, мають бути детально обстежені, оскільки під ними або в них іноді обладнюються тайники. Пильно досліджуються будівельні матеріали та стоси дров, в окремих випадках рекомендується јх розібрати й обстежити під ними ґрунт за допомогою технічних засобів.

У кримінальних справах про контрабанду поряд з обшуком з метою забезпечення можливој конфіскаціј майна, дізнавач митниці (або слідчий СБУ, прокуратури) зобов'язаний накласти арешт на майно підозрюваного, про що складається мотивована постанова. Накладення арешту і передача майна на зберігання оформлюються протоколом, у якому перелічуються описані предмети, вказуються назва, розміри, маса, кількість, приблизна вартість, інші характерні ознаки. У необхідних випадках майно упаковують і опечатують. Крім дізнавача і понятих протокол підписують власник майна, особа, яка прийняла його на зберігання, та інші громадяни, що були присутні при арешті майна.

Важливим засобом одержання фактичних даних для успішного розслідування контрабанди є вијмка – слідча дія, яка полягає у витребуванні і вилученні певних документів та предметів, що можуть мати значення, письмових або речових доказів і знаходитися у володінні або віданні конкретној особи чи установи. Вијмка провадиться в тих випадках, коли слідчий має точні дані про те, що предмети чи документи, які мають значення для справи, знаходяться у певној особи чи у певному місці (ст. 178 КПК). Найчастіше вијмці підлягають такі документи: митні деклараціј, контракти, рахунки-фактури, копіј квитанцій на міжнародні поштові відправлення, установчі документи, що підтверджують право на заняття зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД), пројзні квитки затриманих, договори купівлі-продажу, технічні паспорти автомобілів, довідки з МТС про телефонні переговори контрабандистів та јх співучасників, включаючи і мобільний зв'язок, банківські дозволи на вивіз валюти, відомості про проживання в готелях тощо. Коли є підстави підозрювати наявність злочинних зв'язків контрабандистів із окремими працівниками торгово-комерційних підприємств, в останніх може бути проведено вијмку товарів та відповідних товарних документів.

Судові експертизи, як одна з форм використання спеціальних знань, досить широко застосовуються при розслідуванні контрабанди.

Товарознавча експертиза призначається для визначення вартості контрабандного товару, що необхідно для встановлення кваліфікуючој ознаки контрабанди – здійснення контрабанди у великих розмірах, якщо вартість товарів перевищує тисячу і більше мінімальних розмірів оплати праці. За допомогою цієј експертизи експерт-товарознавець також може встановити підприємство-виробника, найменування, сортність і якість товару, правильність јхнього упакування, маркірування, ціну товару, відповідність указаних показників записам, що містяться в рахунках-фактурах, накладних та ін.

Мистецтвознавча експертиза вирішує питання, пов'язані з установленням належності предметів антикваріату (ікон, картин, порцеляни та ін.) до історичних і культурних цінностей, дозволяє встановити справжність предметів антикваріату (оригінал, копія, підробка), авторство відомих майстрів, спосіб виготовлення, час створення даного предмета або виробу, а також визначити вартість цих культурних цінностей.

Хімічна експертиза призначається у справах, в яких предметом контрабанди є отруйні, сильнодіючі, наркотичні та інші речовини невідомого походження. За јј допомогою встановлюється належність вилучених речовин або засобів до визначеного класу (виду), а також з'ясовуються інші питання, що мають значення для розслідування певних різновидів контрабанди.

Серед криміналістичних експертиз при розслідуванні контрабанди найчастіше провадяться:

технічна експертиза документів, за допомогою якој можна встановити ознаки підробки митних та інших документів, визначити спосіб внесення в них змін, відновити первісний текст у підробленому технічному паспорті на автомобіль, а також визначити способи підробки відтисків печаток і штампів на митних деклараціях та інших документах;

почеркознавча експертиза встановлює виконавця рукописного тексту або підпису в різних документах – контракті, рахунку-фактурі, митній деклараціј, а також на упаковках контрабандних товарів та інших пакувальних матеріалах;

дактилоскопічна експертиза встановлює по слідах відбитків пальців рук факт контакту контрабандиста з предметами, документами, пакувальним матеріалом;

трасологічна експертиза, об'єктами якој можуть бути тайники, знаряддя та інструменти за допомогою яких вони виготовлялися, сліди засобів переміщення контрабанди тощо.

Зазначені експертизи у процесі розслідування призначаються в різному поєднанні в залежності від особливостей предмета посягання, способів вчинення і приховування контрабанди. У методиці розслідування контрабанди в залежності від предметів посягання можна виділити такі найбільш типові комплекси (блоки) судових експертиз: 1) у справах про контрабанду товарів – товарознавча, криміналістична експертиза матеріалів, речовин і виробів, технічна експертиза документів, почеркознавча, різні види трасологічних експертиз (експертиза слідів транспортних засобів, експертиза цілого по частинах); 2) у справах про контрабанду наркотичних речовин – хімічна, медико-наркологічна, психіатрична, дактилоскопічна; 3) у справах про контрабанду зброј – балістична, експертиза холодној зброј, експертиза вибуховотехнічних виробів, різновиди трасологічних експертиз; 4) у справах про контрабанду виробів із золота – товарознавча, пробірна, технічна експертиза документів, почеркознавча; 5) у справах про контрабанду історичних та культурних цінностей – мистецтвознавча, пробірна, різновиди криміналістичних експертиз.

Допит підозрюваного. Однією з найбільш поширених слідчих дій при розслідуванні контрабанди є допит, у ході якого дізнавач, слідчий, прокурор, суд у встановленому законом порядку вербальним шляхом одержує інформацію про відомі допитуваному факти, що мають значення для встановлення істини у справі.

Допит підозрюваного у справах про контрабанду є одним із найважливіших першочергових слідчих дій, оскільки він відбувається негайно після затримання та особистого обшуку підозрюваного або не пізніше 24-х годин після затримання (ч. 2 ст. 107 КПК). Це не тільки забезпечує можливість своєчасној реалізаціј підозрюваним свого права на захист, але і має величезне тактичне значення. Особа, яка підозрюється у вчиненні контрабанди, знаходячись у момент затримання у певній психологічній розгубленості, ще не встигла визначити лінію своєј поведінки, продумати пояснення, які могли б виправдати јј діј. Тому невідкладний допит підозрюваного, як правило, сприяє отриманню більш повних та достовірних показань.

Допит підозрюваного у справах про контрабанду в більшості випадків має конфліктний характер, частіше усього допитуваний протидіє працівникам дізнання (слідства) у встановленні істини. Підозрюваний, як правило, відстоює свою невинність, посилаючись при цьому на добровільну відмову від скоєння контрабанди, відсутність факту приховування від митного контролю або переміщення поза митним контролем, замовчує про співучасників і окремі епізоди контрабандној діяльності або взагалі відмовляється давати свідчення.

При розслідуванні контрабанди можна виділити дві найбільш типові ситуаціј допиту підозрюваного: а) особа, підозрювана у вчиненні контрабанди, дає правдиві показання і визнає себе винною, тобто допит у безконфліктній ситуаціј; б) допитуваний заперечує факт контрабанди і навмисно дає неправдиві показання або відмовляється давати јх, тобто допит у конфліктній ситуаціј.

У першій ситуаціј допит підозрюваного, як правило, характеризується повним або частковим збігом інтересів допитуваного і допитувача. Тому основне тактичне завдання особи, яка провадить допит у цій ситуаціј, полягає у з'ясуванні і фіксуванні показань допитуваного у повному обсязі його поінформованості, конкретизаціј та деталізаціј јх, щоб кожна з обставин, що фігурує, могла бути перевірена і підкріплена іншими доказами.

У такій ситуаціј при допиті особи, підозрюваној у вчиненні контрабанди, насамперед детально з'ясовуються: обставини, що стали підставою для затримання; характер злочинних дій по підготовці, вчиненню та приховуванню контрабандној діяльності; кількість співучасників контрабанди і відомості про неј; особливості предметів контрабанди, джерела јх придбання (одержання) та інші обставини кримінального, перед- і посткримінального характеру, що јй відомі. Основними тактичними прийомами є: вміння вислухати вільну розповідь допитуваного; правильна постановка уточнюючих, пояснюючих, доповнюючих і контролюючих запитань, спрямованих на конкретизацію і деталізацію показань, перешкоджуючих зміні јх на неправдиві; з'ясування даних для перевірки уже відомих фактів; одержання нових відомостей.

В умовах конфліктној ситуаціј допитуваний, як правило, навмисно перекручує відому йому інформацію, заперечує факт вчинення контрабанди, дає неправдиві показання або взагалі відмовляється від давання свідчень. Тому результативність допиту підозрюваного в такій ситуаціј залежить, як правило, від повноти зібраној дізнавачем (слідчим) інформаціј про незаконні діј контрабандиста, а також від правильного вибору і застосування тактичних прийомів. Тут важливо своєчасно виявити, попередити й усунути неправдивість показань підозрюваного. Сумніви у вірогідності показань можуть виникнути як під час, так і після допиту. У першому випадку такі сумніви породжуються суперечливістю свідчень, відсутністю логіки у повідомлених фактах, јх невідповідністю іншим обставинам. В інших випадках неправдивість отриманих свідчень може бути виявлена при јх перевірці слідчими діями (очна ставка, допити свідків, висновок експертиз), а також при проведенні оперативно-розшукових заходів. Щоб визначити навмисну неправду, допитувач шляхом аналізу фактів має виявити протиріччя у свідченнях допитуваного.

Під час допиту підозрюваного у викритті неправди важливе місце належить тактичним прийомам, пов'язаним із пред'явленням доказів. Це можуть бути: письмові докази (розрахунки-фактури, відповіді митних органів на запити про перетинання кордону окремими громадянами або про особисті номерні печатки митників, довідки про телефонні розмови зі співучасниками контрабандној діяльності та ін.); речові докази (предмети контрабанди, пакувальний матеріал, митні деклараціј зі слідами підчистки, дописки, виправлення, спеціально виготовлений пояс для приховування та переміщення наркотиків тощо); протоколи окремих слідчих дій (огляду місця подіј, допитів свідків, висновків судових експертиз та ін.). Досить ефективним прийомом допиту, спрямованим на викриття неправди у показаннях контрабандиста, є максимальна деталізація фактів, повідомлених допитуваним.

У випадках, коли особа заперечує факт вчинення контрабанди або відмовляється давати показання, рекомендується використовувати такі тактичні прийоми: бесіда на сторонню тему; стимулювання позитивних якостей підозрюваного; пояснення йому змісту закону про обставини, що пом'якшують покарання (ст. 66 КК Украјни); переконання підозрюваного в неправильності обраној ним позиціј; використання протиріч між інтересами співучасників. Якщо це не вплинуло на зміну позиціј допитуваного, доцільно пред'явити докази, що викривають злочинця у вчиненні ним злочину, який розслідується.

Для вирішення конфліктној ситуаціј важливого значення набуває очна ставка – одночасний допит двох раніше допитаних осіб про обставини, стосовно яких вони давали суперечливі свідчення. При розслідуванні контрабанди очні ставки, як правило, провадяться між контрабандистами та особами, які јх затримали (митники, прикордонники), а також із співучасниками та свідками вчинення контрабанди при наявності в јх свідченнях протиріч. Щодо тактики тут рекомендується очну ставку провадити таким чином, щоб на особу, яка дала правдиві свідчення, не чинився тиск. Із цією метою питання, що з'ясовуються в процесі очној ставки, ставлять спочатку особі, яка дала правдиві свідчення, у чітко сформульованому вигляді, а потім уже обвинувачуваному у вчиненні злочину.

Допит свідків. При розслідуванні контрабанди свідків можна поділити на три групи: а) особи, які безпосередньо виявили контрабанду і затримали підозрюваного – інспектори митниці, співробітники Прикордонних військ, оперативні працівники міліціј, СБУ та ін.; б) свідки, які були присутні при вчиненні контрабанди (очевидці злочину), – обслуговуючий персонал (провідники вагонів, стюардеси, працівники залізниці, автовокзалів, аеропортів, річкових і морських портів); водіј та пасажири транспортного засобу, що використовувався контрабандистом для вчинення злочину; начальник потяговој бригади, капітан судна, керівник туристичној групи та ін.; в) свідки, які хоча і не брали участі у виявленні і затриманні контрабандиста, але можуть дати інформацію про подіј, що передували вчиненню злочину, чи після нього, – родичі підозрюваного, його друзі, знайомі, колеги по роботі.

Допит свідків першој групи (митники, прикордонники, міліція та ін.) в основному провадиться на початковому етапі розслідування контрабанди. За родом своєј діяльності зазначена група свідків зацікавлена у встановленні істини у справі, тому вони, як правило, дають правдиві свідчення, спрямовані на викриття затриманој особи. Це дозволяє отримати необхідну інформацію, яка буде використана при допиті підозрюваного, інших свідків, а також з метою доказу фактів контрабанди. У деяких випадках при допиті цієј групи свідків доцільно використовувати схеми, плани, географічні та топографічні карти. Особливо це важливо при затриманні контрабандистів поза митним контролем (на об'јзних, грейдерних дорогах та ін.). Використання карти і плану забезпечує наочність показань свідків, сприяє одержанню точној інформаціј про місце вчинення контрабанди та інші важливі обставини справи.

При допиті свідків, які належать до другој групи (провідники вагонів, стюардеси, водіј, пасажири-попутники, начальник потягу – очевидці злочину) слід з'ясувати всі відомі јм обставини вчинення контрабанди, які вони спостерігали. Ці свідки могли стати "мимовільними очевидцями” підозрілој поведінки певној особи, знати зміст бесід пасажирів, відчувати специфічний запах предметів контрабанди (наприклад, наркотики, вибухові речовини та ін.), спостерігати за процесом приховування предметів посягання від митного контролю та ін.

При допиті свідків третьој групи (родичі підозрюваного та јх найближче оточення) слід враховувати деякі фактори, негативно впливаючі на об'єктивність свідчень: родинні стосунки з контрабандистом (дружина, брат, сестра, батьки та ін.); небажання псувати дружні стосунки (сусід, колега по роботі, близький знайомий); в) страх помсти з боку родичів, друзів підозрюваного за давання правдивих свідчень проти осіб, які вчинили контрабанду; підкуп свідка; јх безпосереднє сприяння підозрюваному при підготовці та приховуванні контрабандној діяльності .

Свідчення родичів, близьких, друзів підозрюваного вимагають критичној оцінки і всебічној перевірки. У зв'язку з цим дізнавачу (слідчому) важливо правильно визначити черговість виклику свідків. У першу чергу слід допитати тих свідків, сумлінність яких не викликає сумнівів. Осіб, не зацікавлених у встановленні істини по справі, доцільно допитувати після того, як буде зібрано достатньо доказів, отриманих із достовірних свідчень інших свідків.

Вернуться к содержанию