2. Виявлення ознак контрабанди та особливості порушення кримінальних справ



Успішне розкриття контрабанди та викриття осіб, винних у јј вчиненні, значною мірою забезпечуються обґрунтованим і своєчасним порушенням кримінальној справи, швидким, якісним провадженням першочергових слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

Відправний момент для порушення кримінальној справи про контрабанду – виявлення ознак злочину. Ознаки контрабанди у криміналістичному розумінні – це певні факти, які являють собою результати злочинних дій осіб по незаконному переміщенню предметів злочинного посягання через митний кордон, що дають змогу судити про злочинний характер подіј злочину, осіб, які мають відношення до нього, способи та обставини вчинення контрабанди. Такими ознаками є: затримання підозрюваного на місці вчинення злочину при спробі вивезти чи ввезти предмети контрабанди поза місцями митного контролю; подання до митного органу як підстави для переміщення предметів через кордон підроблених документів; використання тайників та інших засобів приховування предметів контрабанди від митного контролю та ін.

Виявлення ознак контрабанди – це діяльність уповноважених на те органів, що передує порушенню кримінальној справи, спрямована на встановлення можливих фактів незаконного переміщення контрабанди через кордон і являє собою матеріальну і правову передумову розкриття та розслідування даного виду злочину.

Аналіз митној та судово-слідчој практики показує, що ознаки контрабанди можуть бути виявлені при: 1) здійсненні митного контролю; 2) провадженні справ про порушення митних правил; 3) здійсненні прикордонного контролю співробітниками Прикордонних військ; 4) проведенні оперативно-розшукових заходів; 5) провадженні дізнання та попереднього слідства; 6) здійсненні прокуратурою загальнонаглядових функцій; 7) перевірці заяв та повідомлень про контрабанду, яка підготовлюється або вчинена. Останнім часом ознаки контрабанди нерідко виявляються в результаті діяльності органів Державној податковој адміністраціј, Товариства захисту прав споживачів та інших державних органів.

Згідно зі ст. 101 КПК і ст. 102 МК Украјни органом дізнання у справах про контрабанду є митні органи. При наявності достатніх даних, що вказують на ознаки злочину, митний орган порушує кримінальну справу і провадить невідкладні слідчі діј по встановленню і закріпленню слідів злочину та виявленню осіб, які його вчинили.

Для порушення кримінальној справи про контрабанду необхідні законні приводи і достатні підстави. Приводами для порушення кримінальној справи можуть служити: заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб про вчинену або підготовлювану контрабанду; заяви або листи громадян; статті, замітки про факти контрабанди, опубліковані в пресі; явка з повинною; матеріали, що надійшли від інших правоохоронних, контролюючих і інших державних органів; інформація, що поступила від митних і правоохоронних органів іноземних держав; матеріали оперативно-розшуковој діяльності; безпосереднє виявлення співробітниками, що здійснюють митний і прикордонний контроль, органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак контрабанди.

Серед передбачених кримінально-процесуальним законодавством (ст. 94 КПК) приводів до порушення кримінальној справи стосовно контрабанди найбільш поширеними є безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину, а також надходження заяв (повідомлень) про вчинену або підготовлювану контрабанду.

Узагальнення практики показало, що абсолютна більшість фактів контрабанди виявляється працівниками митној служби при проведенні митного контролю. Саме в результаті митного огляду транспортних засобів, товарів, інших предметів та особистого огляду громадян, а також при перевірці документів найчастіше виявляються ознаки контрабанди.

Начальник відповідного митного органа, будучи начальником органа дізнання, або його заступник, розглянувши матеріали про порушення митних правил і установивши наявність достатніх даних, що вказують на ознаки контрабанди, порушує кримінальну справу і доручає дізнання одному або кільком дізнавачам, про що вказується в постанові про порушення кримінальној справи. Копія про порушення кримінальној справи негайно направляється прокурору. Про порушення кримінальној справи своєчасно інформується обласне керівництво Служби безпеки Украјни, відповідна регіональна митниця і Управління по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил Державној митној служби (ДМС) Украјни.

За заявою, що надійшла, або повідомленням про вчинену або підготовлювану контрабанду митний орган зобов'язаний прийняти рішення не пізніше триденного строку з дня одержання заяви або повідомлення, а у виняткових випадках – у строк не більший десяти днів (ст. 97 КПК). За цей час проводиться попередня перевірка шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів, а також використовуються методи митного контролю – огляд транспортних засобів, товарів, інших предметів і особистий огляд громадян, перевірка документів. Крім цього, згідно з МК Украјни оперативні співробітники митниці можуть у ході перевірки інформаціј, що надійшла, і до порушення кримінальној справи провести митне обстеження територій, місцевості, приміщень (ст. 127 МК); призначити експертизи (ст. 131 МК); провести перевірку окремих сторін діяльності підприємств (ст. 132 МК) тощо. Такі діј носять перевірочний характер і спрямовані на виявлення ознак контрабанди та вирішення питання про достатність підстав для обґрунтованого порушення кримінальној справи або про відмовлення в цьому.

Результати перевірки доповідаються начальникові митниці, який у випадку виявлення при перевірці ознак злочину приймає рішення про порушення кримінальној справи і провадження невідкладних слідчих дій. При відсутності в матеріалах перевірки ознак контрабанди митний орган відмовляє в порушенні кримінальној справи, про що складається мотивована постанова і повідомляється особа, підприємство, установа, від яких надійшла заява або повідомлення.

Якщо у заявах або повідомленнях, що надійшли містяться ознаки злочинів, які не належать до компетенціј дізнавача митниці, ці заяви і зібрані матеріали повинні бути направлені по підслідності або підвідомчості у відповідні органи. При цьому необхідно вжити заходів по охороні місця подіј, збереженню і закріпленню слідів злочину, але без проведення слідчих дій, наприклад, шляхом опечатування приміщення, огородження ділянки місцевості і т.п.

Слід враховувати, що контрабанду відносять до категоріј кримінальних справ, по яких провадження попереднього слідства обов'язкове, тому дізнання в таких випадках носить факультативний характер, тобто митний орган порушує кримінальну справу і проводить дізнання тільки у випадку необхідності провадження невідкладних слідчих дій по встановленню і закріпленню слідів злочину. Якщо ж слідчий сам порушив кримінальну справу і прийняв його до свого провадження, дізнання не провадиться, а орган дізнання лише виконує доручення слідчого.

Митний орган, порушивши кримінальну справу про контрабанду, зобов'язаний закінчити дізнання не пізніше десятиденного строку з дня порушення, після чого він передає справу по підслідності слідчому Служби безпеки, або за рішенням прокурора слідчому Прокуратури Украјни. Тому проведення дізнання працівниками митниці охоплює, як правило, першочерговий етап розслідування контрабанди і фактично є розкриттям злочину "по гарячих слідах”.

Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні контрабанди. Виходячи з вимог митного, кримінального і кримінально-процесуального законів, а також практики розслідування даној категоріј кримінальних справ, можна зробити висновок, що обов'язковому з'ясуванню підлягають такі основні питання:

1) чи є дана подія контрабандою; 2) місце, час і умови вчинення контрабанди; 3) предмет контрабанди, джерела јј придбання, кількість, вартість, загальна сума та інші дані, що характеризують масштаби контрабандних операцій; 4) способи вчинення контрабанди, конкретні прийоми незаконного переміщення через митний кордон, технічні засоби, використовувані для переміщення контрабанди, вид тайника (спеціально виготовлений або обладнаний), спосіб підробки митних документів, інші діј контрабандистів при безпосередньому переміщенні товарів, валюти, інших предметів через кордон; 5) способи приготування контрабанди (підготовка транспортних засобів і обладнання у них тайників, збір інформаціј про місце перетинання кордону, даних про осіб, які проводять митний контроль, відомості про товари, що користуються попитом, консультаціј з "фахівцями”, фальсифікація митних документів, тари, упакування, створення і організація злочинној групи, підбір та перевірка членів групи, проведення тренувань і јх технічне забезпечення тощо); 6) способи приховування контрабанди (діј по утаюванню, знищенню, маскуванню або фальсифікаціј слідів злочину і злочинця), способи зберігання, транспортування і реалізаціј контрабандних товарів, а також діј по використанню результатів контрабанди; 7) особа, яка вчинила контрабанду, винність у јј здійсненні; 8) наявність злочинној групи і роль кожного јј учасника, встановлення організатора контрабандној діяльності; 9) мета, мотив і намір вчинення контрабанди; 10) обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинувачуваного, а також інші обставини, які характеризують особу, яка вчинила контрабанду; 11) характер і розмір збитку, заподіяного контрабандою; 12) причини і умови, що сприяють вчиненню контрабанди.

При цьому слід враховувати, що навести вичерпний перелік усіх питань, що підлягають дослідженню і встановленню при розслідуванні контрабанди досить важко, тому що вони випливають з обставин кожној конкретној кримінальној справи.

Вернуться к содержанию