1. Криміналістична характеристика контрабанди



У сучасних ринкових умовах, коли економіка Украјни стала "відкритою”, а державні кордони "прозорими” і в багатьох місцях "розмитими”, поряд з економічними злочинами різко зросла і контрабанда.

Вивчення митној та судово-слідчој практики, офіційној статистики дають підстави для висновку про значну поширеність цих злочинів. Так, у 1995 р. митними органами Украјни було порушено 1530 кримінальних справ про контрабанду, що більше як у 5 разів перевищує відповідний показник 1992 р. і у 13 – 1991 р. При цьому з 1996 р. спостерігається тенденція зменшення зареєстрованој контрабанди. Якщо у 1996 р. співробітниками митних органів було припинено 1021 випадок контрабанди, то у 1997 р. јх число становило 939, у 1998 р. – 727, 1999 р. – 738, а у 2000 р. тільки 439. Тут необхідно враховувати високий рівень латентності цих кримінальних явищ. За деякими оцінками виявляється лише один з десяти випадків контрабанди.

Нині однією з негативних тенденцій боротьби з контрабандою є те, що перспективи і можливості судового вирішення кримінальних справ даној категоріј залишаються невеликими. За даними Служби безпеки Украјни до суду надходить тільки 25% порушених митними органами кримінальних справ про контрабанду, а отримує покарання – десята частина обвинувачених. Тому контрабанда, яку недаремно іноді називають ще "другою найдавнішою професією”, набула організованого, витонченого і професійного характеру, стала "галуззю злочинној індустріј” у сфері кримінального бізнесу.

Під контрабандою (італ. contro – проти, bando – урядовој постанови) згідно зі ст. 201 КК Украјни визнається переміщення товарів через митний кордон Украјни поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах або за попередньою змовою групи осіб або особою раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних та вибухових речовин, зброј та боєприпасів (крім гладкоствольној мисливськој зброј та боєприпасів до неј), а так само контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі Украјни. У Кримінальному кодексі Украјни також передбачена ст. 305, яка встановлює відповідальність за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, јх аналогів або прекурсорів.

Одним із основних структурних елементів методики розслідування контрабанди є криміналістична характеристика даного виду злочину. Криміналістична характеристика контрабанди – це узагальнена, інформаційна модель (графічна й описова), що являє собою систематизований опис типових криміналістично значущих ознак контрабанди, які мають суттєве значення для јј виявлення, розкриття та розслідування.

До основних елементів криміналістичној характеристики контрабанди відносять: 1) предмет злочинного посягання; 2) спосіб вчинення і приховування злочину; 3) "слідову картину” контрабанди; 4) місце і час вчинення контрабанди; 5) особу злочинця. Розглянемо јх.

Предмет злочинного посягання. Згідно з діючим законодавством предметом контрабанди можуть бути як товари, інші цінності, що знаходяться у вільному обігу, так і предмети, обіг яких обмежено або взагалі вилучено з цивільного обігу (отруйні, сильнодіючі, радіоактивні, наркотичні, вибухові речовини, зброя та боєприпаси і т.п.).

Криміналістична особливість предмета злочинного посягання полягає в тому, що це слідосприймаючі і слідоутворюючі об'єкти живој та неживој природи, јх якісно-кількісні показники, фізико-хімічні та споживчі властивості індивідуалізують предмет у матеріальному світі, обумовлюють способи вчинення і приховання контрабанди.

Аналіз практики боротьби з контрабандою свідчить про те, що в сучасних умовах "асортимент” предмета контрабанди надзвичайно різноманітний і час від часу змінюється в залежності від потреб окремих груп населення. Ці потреби детерміновані соціально-економічною обстановкою в крајні та соціальними і психологічними особливостями проживаючих у ній громадян. Частіше всього предметами контрабанди виступають: продовольчі і промислові товари, сировина для јх виготовлення, наркотики, ювелірні вироби і дорогоцінні метали, антикваріат, твори мистецтва, зброя, боєприпаси, вибухові, отруйні, сильнодіючі речовини та ін.

Поряд із зростанням окремих видів контрабанди простежуються јј якісні зміни: контрабандною діяльністю займаються організовані злочинні групи зі стійкими міжнародними зв'язками. У контрабанді наркотичних засобів спостерігається перехід від об'ємних (макова соломка) до менш об'ємних і "важких” наркотиків – опій, екстракт маковој соломки, кокајн тощо. Частіше зустрічаються випадки переміщення синтетичних наркотиків, прекурсорів.

Контрабанда товарів вважається вчиненою у великих розмірах, якщо јх вартість у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. У випадках, коли вартість предметів є меншою від зазначеного розміру, відповідальність (за відсутності інших ознак злочину) настає як за порушення митних правил відповідно до МК Украјни.

При визначенні вартості предмета контрабанди необхідно виходити з нормативних актів про ціни і ціноутворення на відповідні предмети. При необхідності це питання може бути вирішено на підставі висновку експерта.

Якщо предмет контрабанди вивезено за межі Украјни, реалізовано чи знищено або ж його місце знаходження не встановлено, при визначенні його вартості можуть бути використані відомості, що є в митних, товарно-супровідних та інших документах (пп. 5, 6 постанови Пленуму Верховного Суду Украјни від 26.02.1999 р. № 2 "Про судову практику по справах про контрабанду і порушення митних правил”).

Спосіб вчинення контрабанди – це детермінована система дій злочинця по підготовці, виконанню та приховуванню незаконного переміщення контрабанди через митний кордон, а також по використанню результатів контрабандној діяльності .

Здійснюючи контрабанду, злочинець діє одночасно вільно і невільно: його поведінка детермінована взаємодією суб'єктивних та об'єктивних факторів.

До об'єктивних передусім належать: а) властивості предмета злочинного посягання (кількісні та якісні ознаки); б) засоби пересування контрабандиста через кордон (појзд, літак, легковий та вантажний автомобіль, морські та річкові судна); в) канали переміщення контрабанди (туризм, обмін делегаціями, транзитний багаж, легальні вантажі тощо); г) обстановка вчинення посягання (місце, час здійснення контрабанди, недосконалість митного законодавства, недоліки в організаціј та проведенні митного контролю, зміни в митній політиці).

До суб'єктивних факторів, які зумовлюють спосіб діј контрабандиста, належать його особисті якості – знання, вміння, навички, звички, злочинний досвід, характерологічний склад, психологічна спрямованість. Крім зазначеного істотний вплив на вибір способу вчинення цієј категоріј злочинів справляють і соціальні та фізичні (соматичні) особливості злочинця – стать, вік, зріст та ін. При цьому суттєве значення мають рівень освіти, професійна належність, знання контрабандистом митного законодавства та особливостей митного контролю, наявність зв'язків та знайомств, навичок по виготовленню (пристосуванню) тайників, комунікабельність, організаторські здібності та ін.

Найбільш типовими способами вчинення контрабанди є: а) переміщення поза митним контролем; б)переміщення шляхом приховування від митного контролю.

Переміщення поза митним контролем передбачає ввезення або вивезення товарів і інших предметів через митний кордон Украјни поза визначеними митними органами Украјни місць (митниць, митних постів) або поза встановленим часом для проведення митного контролю. Цей спосіб найбільш характерний для митниць, розташованих на кордонах Украјни з Російською Федерацією, Білоруссю, Молдовою і зумовлений, у першу чергу, існуванням "прозорих” кордонів.

Переміщення товарів поза митним контролем найчастіше здійснюється шляхом об'јзду митних постів легковими та вантажними автомобілями. У таких випадках контрабандисти з метою ухилення від митного контролю, як правило, використовують не традиційно існуючі магістралі транспортного прямування, путивці (польові, степові, міжселищні), об'јзні дороги. При цьому правопорушники заздалегідь готуються до вчинення контрабанди в такий спосіб. Наприклад, при переміщенні товарів автотранспортом вони виписують фіктивні товарно-транспортні документи у прикордонний украјнський населений пункт, а у разі јх затримання використовують указані документи для підтвердження версіј, що вони "не мали наміру перетинати кордон”, а лише "заблукали”. Значно рідше на практиці зустрічається переміщення контрабанди шляхом обходу місць митного контролю пішоходами. Так, у Бориспільському аеропорту злочинець намагався перемістити вогнепальну зброю за допомогою бортпровідниці шляхом обходу зони митного огляду.

У міжнародній практиці зустрічаються й інші способи ухилення від митного контролю, зокрема шляхом використання тварин, спеціально виготовлених літальних пристосувань, торпед, трубопроводів тощо.

Приховування від митного контролю предметів контрабанди – це будь-який спосіб утаювання, що ускладнює јх виявлення, зокрема: із використанням тайників або інших засобів "фізичного приховування”, які утруднюють візуальне виявлення контрабанди; шляхом надання одним предметам вигляду інших; шляхом подання митному органу як підстави для переміщення предметів підроблених документів або таких, які одержані незаконним шляхом, містять неправдиві дані чи є підставою для переміщення інших предметів.

Під тайниками слід вважати спеціально виготовлені, обладнані або пристосовані сховища, а також конструктивні ємності, порожнини транспортних засобів, багажу та інші предмети, що попередньо підлягали розібранню, демонтажу або переобладнанню.

Найбільш поширеними місцями приховування контрабандних предметів у автотранспорті є: шини ходових та запасних коліс; спеціально переобладнані або ж виготовлені паливні та водяні баки; ящики для інструмента з подвійними стінками та днищами; простір за передньою панеллю та декоративною обшивкою кабіни; пустоти між подвійними стінками вантажного приміщення; тайники спеціально обладнані в балках, лонжеронах і шасі автомашини та ін.

На залізничному транспорті як місця для приховування найчастіше використовуються міжстельові простори, туалети, ящики для сміття, опалювальні печі вагонів, ями для постільној білизни, тайники в службових купе, акумуляторні ящики, плафони освітлення, різноманітні ніші, сидіння та спинки диванів, пустоти в столиках, у поруччях, попередньо розряджені вогнегасники та ін.

Під "фізичним" приховуванням розуміється створення умов, за яких візуальне виявлення предметів контрабанди під час митного контролю ускладнене. У залежності від об'єктів митного контролю до інших засобів фізичного приховування, що утруднюють виявлення предметів контрабанди, можна віднести, зокрема, приховування безпосередньо на тілі контрабандиста; в тілі людини (у внутрішніх порожнинах та ковтальним способом); безпосередньо в одязі, взутті та особистих речах; в особистому багажі та ручній поклажі; у легальних товарах та вантажах; у транспортних засобах; у міжнародних поштових відправленнях і т.д.

Приховування шляхом камуфлювання предметів контрабанди – це спосіб маскування, який застосовується з метою контрабандного переміщення і полягає у зміні зовнішнього вигляду предметів, јх зовнішніх ознак (форми, стану, упаковки, етикеток і т.п.). Це може бути розбирання предметів та окреме переміщення його складових частин, надання одним предметам (товарам) вигляду інших тощо. Наприклад, зброя, спеціально пристосована для стрільби, може бути закамуфльована під різноманітні предмети побуту – авторучку, запальничку, коробку сигарет. У таких випадках камуфляж є конструктивним оформленням даного виду зброј, при якому істотно змінюються јј зовнішні характерні ознаки, які дозволяють віднести зброю до побутових предметів.