§ 4. Принцип публічності кримінального процесу - Правовой портал Украины
LEX       
Правовой портал


МЕНЮ

Яндекс.Метрика

Rambler's Top100

конструктор договоров Украина

 

§ 4. Принцип публічності кримінального процесу

 Аналіз змісту принципу публічності (офіційності) приводить до висновку, що саме він найбільш повно відтворює взаємовідносини особи і держави. Стосовно кримінального процесу цей принцип означає виконання відповідними державними органами діяльності по порушенню, розгляду і вирішенню кримінальних справ в інтересах суспільства і держави незалежно від розсуду заінтересованих осіб.

 У найбільш загальному вигляді принцип офіційності викладено в Загальній частині КПК у ст. 4 і в Особливій частині конкретизовано щодо кожної стадії.

 В його основі лежить прагнення законодавця покласти саме на державу одну з найбільш важливих функцій — охорону правопорядку, оскільки лише вона у змозі вирішити цю проблему і організаційно, і фінансово.

 Для органів прокуратури, слідства, дізнання, суду з цього принципу випливають такі обов'язки: 1) будучи поінформованими про вчинений злочин, посадові особи цих органів зобов'язані порушити кримінальну справу, розслідувати та передати на вирішення суду незалежно від того, чи є відповідне прохання на це потерпілого; 2) вияснити всі суттєві для справи обставини, спираючись перш за все на особисту ініціативу; 3)на прокурора покладається обов'язок передати скінчену справу до суду, де він підтримує обвинувачення; 4)суд забезпечує всебічне і вичерпне дослідження обставин справи; він не обмежений доказами, що представлені обвинуваченим, захисником, підсудним, а самостійно перевіряє необхідні докази, з'ясовує важливі для справи обставини і тим самим забезпечує доведеність вини (п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України); 5) суд зобов'язаний винести рішення, не будучи зв'язаним думкою інших осіб, що ведуть справу.

 Таким чином, особи, що ведуть процес, зобов'язані в силу свого посадового становища як уповноважені державою всебічно, повно і об'єктивно досліджувати обставини справи, проявляти ініціативу в провадженні всіх необхідних для досягнення істини дій.

 Саме в силу принципу публічності питання про реалізацію прав, що надаються обвинуваченому та іншим учасникам процесу, не є лише їх приватною справою, байдужою для іншого суб'єкта — компетентної офіційної особи. Така особа зобов'язана в необхідних випадках призначити обвинуваченому захисника, залучити перекладача для провадження слідчих дій навіть і тоді, коли обвинувачений (підозрюваний, підсудний) не тільки не заявляє відповідних клопотань, а й заперечує проти їх участі в процесі; роз'яснювати права особам, які беруть участь у справі, і тоді, коли ці особи не цікавляться ними.

 Як винятки з принципу публічності законодавець вбачає справи так званого приватного обвинувачення (ст. 27 КПК). Вони порушуються з ініціативи потерпілого, який підтримує обвинувачення, і можуть закриватись у разі, якщо сторони досягають примирення.

 Досить широкі можливості у справах приватного обвинувачення надаються потерпілому, очевидно, через невелику суспільну небезпеку конкретних правопорушень. Законодавець передбачає право потерпілого у повному обсязі розпоряджатись обвинуваченням: підтримувати чи відмовитись від нього на власний розсуд. Тому логічним буде і такий порядок, коли потерпілий правомірно відмовиться від обвинувачення щодо окремих осіб і підтримуватиме його щодо решти. В теорії кримінального процесу такий порядок одержав назву "ділимість обвинувачення у справі”.

 Цілком від ініціативи потерпілого залежить і порушення кримінальної справи по обвинуваченню у злочинах, передбачених ч. 1 ст. 117 КК (справи приватно-публічного обвинувачення). Але, на відміну від справ приватного обвинувачення, така справа не може бути закрита у разі примирення сторін.

 Справи приватного та приватно-публічного обвинувачення можуть набути публічного характеру, коли прокурор або суддя визнають це за необхідне у випадках, перелічених у ч. 3 ст. 27 КПК.

 Закон також передбачає випадки, коли відмова в порушенні або закриття кримінальної справи залежить від позиції особи, яка викривається у вчиненні злочину (ч. 2 ст. 8, ч. 4 ст. 6, статті 7, 71 КПК).

ВХОД

БИБЛИОТЕКА (БЕТА):

"LEX" - Правовой портал Украины © 2024Анализ интернет сайтов