7.2. Провадження у справах про порушення митних правил

П р о в а д ж е н н я у с п р а в а х п р о п о р у ш е н н я м и т н и х п р а в и л є стадією митного процесу і полягає у порушенні справи, виявленні фактичних обставин, зібранні доказів, відомостей про винних і складанні протоколу. Провадження у справах про порушення митних правил регулюється кількома галузями права: митним, адміністративним, цивільно-кримінально-процесуальним.

З а в д а н н я провадження у справах про порушення митних правил знаходяться у повній відповідності із завданнями провадження у справах про адміністративні порушення, а саме: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне виявлення обставин кожної справи; вирішення справи відповідно до чинного законодавства; забезпечення виконання прийнятої постанови; виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушень; попередження правопорушень; виховання громадян у дусі дотримання законів.

П р о в а д ж е н н я у справах про порушення митних правил і їх розгляд здійснюється посадовими особами митних органів України згідно з МК України, а в частині, не врегульованій ним, – із законодавством України про адміністративні правопорушення. Справа про порушення митних правил вважається заведеною і провадження у ній початим з моменту складання протоколу про порушення або адміністративне затримання особи, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил (ст. 125 МК України).

Справа може бути заведена, якщо для цього є підстави, вичерпний перелік яких встановлено законом.

П р и в о д о м для заведення справи про порушення митних правил вважаються джерела інформації, які містять відомості про вчинення або підготовляння порушення: безпосереднє виявлення посадовими особами митних органів ознак порушення митних правил; повідомлення і заяви українських та іноземних громадян, а також повідомлення у засобах масової інформації; матеріали від інших правоохоронних і контролюючих органів держави, а також міжнародних організацій; матеріали, що надійшли від інших митних органів України.

П і д с т а в а м и для порушення справи "вважаються дані, які вказують на ознаки порушення митних правил. Провадження у справі о б м е ж е н о в і д п о в і д н и м с т р о- к о м. Воно повинно бути завершено, як правило, не пізніше місячного терміну з моменту його заведення. При необхідності цей строк може бути продовжений начальником митниці, його заступником або рішенням вищого митного органу в межах строків накладання стягнення за порушення митних правил.

Строки накладання стягнень у вигляді попередження або штрафу за порушення митних правил такі: не пізніше двох місяців із дня вчинення порушення митних правил, а при тривалому їх порушенні – не пізніше двох місяців із дня його виявлення. У випадках, передбачених ст. 141 МК України (припинення кримінальної справи) при наявності в діях порушника ознак порушення митних правил стягнення у вигляді попередження або штрафу може бути накладено не пізніше місяця з дня прийняття рішення про припинення кримінальної справи. Конфіскація предметів, що є безпосередніми об'єктами порушення митних правил, і предметів із спеціально виготовленими тайниками, що використовувалися для переміщення через митний кордон України з приховуванням таких предметів, проводиться незалежно від часу вчинення або виявлення порушення митних правил (ст. 139 МК України).

Згідно зі ст. 135 МК України справи про порушення митних правил розглядаються: від імені ДМС України – уповноваженою особою цього органу; від імені митниць України – начальниками митниць чи їх заступниками.

Митним законодавством передбачений порядок оскарження постанови митного органу про накладання стягнення, він регламентується статтями 143 і 144 МК України. Постанову митного органу про накладання стягнення може бути оскаржено особою, відносно якої її винесено, протягом десяти днів із дня винесення постанови. Скаргу може бути подано у ДМС України або в районний (міський) суд за місцезнаходженням митниці, що винесла постанову.

Виконання постанови митного органу про накладання стягнення звертається самостійно митним органом, який її виніс, або шляхом надсилання фінансовому органу або установам банків України повідомлення про звернення постанови до виконання, а у випадках, передбачених статтями МК України – 148 (штраф) і 149 (конфіскація), – через державний департамент виконання покарань.