5.3. Декларування

Під декларуванням у митному законодавстві розуміється заява митниці за встановленою формою (письмово чи усно) точних відомостей про товари та транспортні засоби, необхідних для проведення митного оформлення та митного контролю. Декларування товарів та транспортних засобів здійснюється при їх переміщенні через митний кордон України чи у разі зміни митного режиму шляхом подання митному органу митної декларації. Товари декларуються тому митному органу, у якому проводиться митне оформлення товарів. Одночасно з товарами декларуються і транспортні засоби, що їх перевозять.

Порожні транспортні засоби та транспортні засоби, що перевозять пасажирів, декларуються при перетині митного кордону України. Щодо морських, річкових та повітряних суден, то вони декларуються у порту чи аеропорту прибуття на митну територію України або відправлення з неї. Транспортні засоби і товари, що належать громадянам, декларуються митному органу за місцем проживання або митному органу у місці перетину митного кордону.

Основним документом, який застосовується під час декларування суб'єктами ЗЕД (юридичними або фізичними особами) товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, є ВМД.

В а н т а ж н а м и т н а д е к л а р а ц і я – офіційний документ встановленої форми, який використовується для виконання формальностей при переміщенні через митний кордон України. Цей документ зумовлений уніфікованим підходом до процесів митного оформлення. Він був уведений у практику митного оформлення з 1 квітня 1989 р. Форма ВМД, що діє в Україні, співпадає з формою так званого Єдиного адміністративного документа, що використовується з тією ж метою і у переважній більшості інших країн.

Для митних цілей ВМД має важливе значення. У цьому документі учасник ЗЕД заявляє основні відомості про товари: їх назву, класифікацію за товарно-номенклатурною (ТН) ЗЕД, митний режим, під який розміщуються товари, вагу, вартість, відомості про упаковку, інші дані, необхідні для митного оформлення товарів. Слід підкреслити, що ВМД є багатоцільовим документом. Відомості, що містяться у декларації, є вихідними даними для формування митної статистики, статистики зовнішньої торгівлі. ВМД також є документом, у якому нараховуються і на підставі якого стягуються митні платежі. Тим самим для механізму митно-тарифного регулювання декларування має першорядне значення. Всі основні дані, необхідні для розрахунку розміру митних платежів і виконання митних формальностей, надаються самою особою, яка переміщує товар (власником товару, його покупцем, володільцем тощо) або митним брокером. Застосування ВМД у практиці митного оформлення зменшує і скорочує обсяг інформації. Значна частина текстової інформації, що міститься у декларації, доповнюється або дублюється цифровими кодами з різних класифікаторів, що дозволяє проводити наступну автоматизовану обробку баз даних ВМД. Як доказ у справах про контрабанду та про порушення митних правил також може використовуватися ВМД. Тому інформація, що у ній міститься важлива не тільки для митних органів, але й для відповідних державних органів та установ: податкової адміністрації, органів МВС, СБУ та ін.

Форма ВМД, порядок її подання, оформлення, використання встановлені Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 9 червня 1997 р. № 574.[57]

Як документ ВМД має вигляд форми МД-2 на п'яти зброшурованих основних аркушах та відповідній кількості додаткових аркушів форми МД-3. У встановлених ДМС випадках можливо замість аркушів форми МД-3 використовувати формуляри-специфікації форми МД-8.

Слід зазначити, що ВМД складається на партію товарів за умови, що до всіх товарів зазначеної партії застосовується єдиний митний режим. Якщо партія складається з товарів із різними кодами за ТН ЗЕД, а також у випадках, коли товари з однаковим кодом ТН ЗЕД мають різні дані (країна походження, валюта оцінки тощо), відомості зазначаються на додаткових аркушах ВМД (форма МД-3).

Форма МД-2 – основний і перший аркуш ВМД, що містить загальні відомості про характеристики поставки та характеристики одного товару, визначеного у наведеному аркуші. Форма МД-3, як додатковий аркуш, використовується одночасно з формою МД-2. Один додатковий аркуш дозволяє задекларувати до трьох товарів. Загальна кількість додаткових аркушів форми МД-3 не повинна перевищувати 33, а одна ВМД із використанням додаткових аркушів складається не більше, як на 99 найменувань товарів. Додаткові аркуші можуть використовуватися лише у випадку, коли митний режим внесених до них товарів співпадає з митним режимом товару, визначеного у формі МД-2.

Форма МД-8 – формуляр-специфікація, що використовується одночасно з формою МД-2 замість додаткових аркушів форми МД-3 виключно у встановлених ДМС випадках. Один аркуш форми МД-8 дозволяє задекларувати не більше восьми товарів. Кількість формулярів-специфікацій, що складають один комплект із аркушем форми МД-2, не може перевищувати 99 аркушів. По одній ВМД із використанням бланків форми МД-8 можна задекларувати не більше 785 товарів.

Той чи інший тип ВМД обирається залежно від особливостей переміщення товарів, транспортних засобів та інших предметів через митний кордон України (ордерна поставка, переміщення комплектних об'єктів, переміщення товарів транспортно-експедиційними організаціями, переміщення запасів споживання тощо).

У випадках, визначених ДМС, одна ВМД може складатися із кількох партій товарів або кількох ВМД на одну партію товарів. Застосовується ВМД і при митному оформленні товарів, щодо яких виконується хоча б одна з таких умов: фактурна вартість товару перевищує суму, еквівалентну 100 доларам США; до товару застосовуються заходи економічної політики.

Обов'язково, незалежно від вартості товарів (предметів), ВМД заповнюється у випадках ввезення товарів, на які встановлено акцизний збір; переміщення через митний кордон товарів, що підлягають експортному контролю; розміщення товарів та випуску товарів із митних ліцензійних складів. Коли фактурна вартість товарів менша 100 доларів США, їх заявлення у митний орган здійснюється за письмовою заявою підприємства.

За встановленими правилами ВМД заповнюється державною мовою. Іноземна мова може застосовуватися у випадках, коли переклад державною мовою назв суб'єктів або фірмового (комерційного) найменування товару є недоцільним та істотно не впливає на застосування заходів тарифного або нетарифного регулювання.

Разом із ВМД до митного органу подається її електронна копія, яка використовується для прискорення проведення процедури митного оформлення товару і митної статистики ЗЕД. Із метою прискорення митного оформлення ДМС України визначає випадки, коли ВМД подається тільки у електронному вигляді.

Подання митної декларації повинне супроводжуватися наданням митному органу документів, необхідних для митних цілей. Митний орган має право запросити додаткові відомості з метою перевірки інформації, що міститься у митній декларації, наданих документах, або для інших митних цілей. Подана митна декларація приймається митним органом України.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів після завершення процесу прийняття ВМД до оформлення тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Загальний порядок заповнення граф ВМД встановлено Інструкцією, яка затверджена наказом Держмитслужби від 9 липня 1997 р. № 307.[58] Порядок заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі затверджено наказом Держмитслужби від 30 червня 1998 р. № 380.[59]

Митне оформлення товарів здійснюється поетапно. Тривалість митного оформлення визначається кожною митницею окремо, залежно від характеру товару, його обсягу, від того, чи підлягає товар перевірці інших контрольних служб.

Згідно з Типовою технологією митного контролю і митного оформлення товарів та інших предметів[60] на першому етапі здійснюються попередні операції та перевірка ВМД і документів підрозділом митної статистики. На цьому етапі перевіряється наявність фактів застосування до суб'єкта ЗЕД санкцій, передбачених ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність”. По завершенні перевірки на цьому етапі на документах ставиться штамп "Перевірено”.

На другому етапі відповідними відділами митниці перевіряється заявлена митна вартість і нарахування митних платежів. Перевірка закінчується проставленням штампа "Сплачено”.

На третьому етапі перевіряються зазначені у ВМД відомості на відповідність митним правилам та поданим комерційним документам. Після перевірки на всіх аркушах ВМД проставляється штамп "Під митним контролем”. Їй присвоюється реєстраційний номер (дванадцятизначний цифровий код) та проводиться реєстрація у журналі обліку ВМД. Після завершення цієї процедури ВМД вважається прийнятою до оформлення. На цьому етапі декларація не може бути відкликана декларантом, вона стає документом, що свідчить про факти, які мають юридичне значення.

На четвертому етапі, у разі необхідності, проводиться огляд товару та здійснюється повне оформлення ВМД.

Згідно з правилами ВМД вважається повністю оформленою за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці, який здійснив митне оформлення.

Декларування особистого багажу пасажирів регулюється постановою Кабінету Міністрів України "Про перелік відомостей, що оголошуються громадянами у разі переміщення ними через митний кордон України товарів та інших предметів” від 15 липня 1997 р. № 748.[61] Відповідно до цієї постанови громадянин надає відомості: про себе; режим переміщення; багаж, що супроводжується, та про багаж, що не супроводжується; валюту; наявність товару, що потребує обов'язкового декларування і переміщення якого через митний кордон здійснюється за дозвільними документами; товари, що підлягають оподаткуванню та інші відомості.

Особлива форма декларування передбачена для транспортних засобів, що переміщують через митний кордон фізичні особи. У ній обов'язково вказуються характеристики, що ідентифікують транспортний засіб.

Форма і порядок подання митної декларації на поштові відправлення визначаються нормами національного і міжнародного права, а також вимогами країни призначення. Відповідно до Всесвітньої поштової конвенції 1994 р., інших міжнародних правових норм міжнародні поштові відправлення переміщуються через митний кордон України, у тому числі транзитом, після митного контролю і митного оформлення речей та товарів, що знаходяться у цих поштових відправленнях.

Відомості про товари, транспортні засоби та інші предмети, що переміщуються, до митного органу надає декларант. Розрізняють декларування безпосередньо власником переміщуваних товарів (на самостійній основі) та декларування на підставі договору іншими підприємствами, що діють від імені суб'єктів ЗЕД за укладеним договором та допущені митницею до декларування.

Декларування на самостійній основі передбачає надання ВМД (письмової заяви) та необхідних документів суб'єктом ЗЕД – стороною зовнішньоекономічного договору (контракту). У таких випадках до митного органу звертаються особи, позначені в обліковій картці суб'єкта ЗЕД (особи, призначені наказом по підприємству на роботу з митницею).

Декларування товарів (предметів) на підставі договору передбачає звернення до митниці підприємств-посеред-ників, які представляють власників товарів. Такі підприємства здійснюють свою діяльність згідно з Положенням, затвердженим наказом Держмитслужби України від 22 липня 1997 р.

№ 340.[62]

Для здійснення декларування на підставі договору підприємству потрібно отримати свідоцтво про визнання його декларантом. У своєму штаті таке підприємство повинне мати осіб, уповноважених на декларування, які одержали відповідні кваліфікаційні свідоцтва.

Для отримання свідоцтва про визнання підприємства декларантом воно звертається до митного органу з відповідною заявою; подає нотаріально завірені копії установчих та реєстраційних документів; банківські довідки про наявність рахунку і відсутність заборгованості; документи, що підтверджують перерахування коштів за отримання свідоцтва. Заява розглядається митницею протягом 15 днів із дня її надходження. У разі прийняття позитивного рішення пакет документів та лист-узгодження про доцільність видачі свідоцтва надсилаються на адресу ДМС України. Справа там розглядається протягом 30 днів із дня її надходження. Свідоцтво видається ДМС на підставі наказу Голови ДМС. Перереєстрація свідоцтва проводиться щорічно.

Допущення особи, уповноваженої на декларування, здійснюється шляхом видачі їй митницею кваліфікаційного свідоцтва. Заява від підприємства, яке здійснює декларування на підставі договору, або громадянина на видачу кваліфікаційного свідоцтва розглядається митницею протягом 15 днів. Кандидати складають у митниці іспити на визначення достатності їх рівня знань та кваліфікації для здійснення декларування.

Продовження строку дії свідоцтва про визнання підприємства декларантом не стосується дії кваліфікаційного свідоцтва особи, уповноваженої на декларування.

Підприємства, які здійснюють декларування на підставі договору, від свого імені, за рахунок і за дорученням власника вантажу самостійно декларують вантаж; подають митним органам документи, необхідні для митного оформлення та виконують всі потрібні для цього дії; пред'являють митниці вантажі, що декларуються; забезпечують сплату митних платежів.

При митному оформленні підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, виконує обов'язки у повному обсязі як власник, що переміщує товари чи інші предмети через митний кордон України, і так само несе відповідальність за свої дії.