Організація митного контролю - Правовой портал Украины
LEX       
Правовой портал


МЕНЮ

Яндекс.Метрика

Rambler's Top100

конструктор договоров Украина

 

3.2. Організація митного контролю

Спеціальні зони, що створюються на територіях, які прилягають до митного кордону України, у морських і річкових портах, аеропортах, місцях митного оформлення товарів та транспортних засобів, розташування митних установ, на територіях вільних економічних зон, спеціальних зон і окремих підприємств, а також в інших місцях, які визначає ДМС України, і де здійснюється прикордонний митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, товарів, транспортних засобів та інших предметів, має назву "зона митного контролю”. Зонами митного контролю є території митних складів, складів тимчасового зберігання, магазинів безмитної торгівлі.

Правовий статус зони митного контролю визначений "Положенням про зону митного контролю”, затвердженим наказом Держмиткому України від 06.05.1995 р. № 198[14].

Для функціонування зон митного контролю встановлюється особливий режим обертання та переміщення вантажів, передбачаються відповідні режимні вимоги, що пред'явля-ються до споруджуваних приміщень.

1. Доступ у зони митного контролю дозволяється тільки службовим особам, які безпосередньо беруть участь у процедурі контролю, а також співробітникам спеціальних підрозділів органів МВС та СБ України за письмовим розпорядженням керівників цих підрозділів при здійсненні заходів по боротьбі з організованою злочинністю. Громадяни, які перетинають митний кордон України, представники організацій, підприємств, установ, які отримують чи відправляють товари та інші предмети, допускаються до зон митного контролю на підставі дійсних для виїзду (в'їзду) документів на отримання (відправку) товарів чи інших предметів.

2. У зонах митного контролю розміщуються тільки споруди та об'єкти прикордонних і митних органів, що необхідні для технологічного процесу. Об'єкти інших державних контрольних органів розміщуються за межами зон митного контролю.

3. Переміщення товарів та інших предметів на територію зони митного контролю чи за межі такої території можливе тільки з дозволу митниці.

Межі зони митного контролю встановлюються відповідними положеннями для кожного пункту пропуску в місцях митного контролю пасажирів, транспортних засобів, вантажів та інших предметів:

– в автомобільних пунктах пропуску на смугах руху легкового та вантажного автотранспорту, в зонах митного огляду та інших приміщеннях митних органів;

– у залізничних пасажирських пунктах пропуску – в залах митного огляду, на перонах та в пасажирських поїздах закордонного прямування при здійсненні митного контролю;

– у залізничних вантажних пунктах пропуску – на оглядових майданчиках, контейнерних терміналах та в інших місцях, які визначаються на території залізничних станцій для оформлення вантажів;

– у авіаційних пунктах пропуску – в залах митного огляду, на стоянках і у літаках із початку митного оформлення до відправлення та в інших місцях, передбачених у аеропортах для оформлення вантажів та багажу;

– у морських та річкових пунктах пропуску – у залах митного огляду, на суднах під час контролю, на контейнерних терміналах та в інших місцях, які призначені в портах для оформлення вантажів та пасажирів.

Відповідно до Положення (п. 1.3) під "режимом зони митного контролю” розуміється порядок доступу та перебування в таких зонах, включаючи службових осіб, які безпосередньо забезпечують процес митного контролю, та громадян, які проходять митний контроль або уповноважені пред'явити такому контролю товари та інші предмети, а також порядок переміщення товарів та інших предметів за межі зони митного контролю.

Час знаходження під митним контролем. За загальним правилом товари та транспортні засоби знаходяться під митним контролем із моменту його початку і до завершення згідно із обраним митним режимом. Тому граничний строк, коли товари та транспортні засоби знаходяться під митним контролем, залежить від обраного митного режиму. За ст. 24 МК України встановлено термін перебування товарів та інших предметів під митним контролем:

– під час ввезення на митну територію України з метою вільного використання – з моменту ввезення і до пропуску через митний кордон України;

– під час вивезення за межі України з метою вільного використання – з моменту ввезення товарів та інших предметів у зону митного контролю і подання необхідних для митного контролю документів на такі товари та інші предмети і до вивезення їх за межі митної території України;

– під час тимчасового ввезення на митну територію України – з моменту ввезення і до вивезення за межі митної території України;

– під час тимчасового вивезення за межі митної території України – з моменту пред'явлення митниці товарів та інших предметів і необхідних для митного контролю документів на такі товари та інші предмети і до пропуску через митний кордон України під час зворотного ввезення;

– під час транзиту через територію України – з моменту ввезення в Україну і до вивезення з України.

За перебування товарів та транспортних засобів під митним контролем нараховується митний збір, що справляється незалежно від місцезнаходження товарів, інших предметів та сплати митного збору за зберігання[15].

Термін перебування під митним контролем для нарахування митного збору обчислюється з дати оформлення митної декларації або документа, що підтверджує прийняття митним органом товарів та інших предметів, а також представлення відбитку штампу "Під митним контролем” до дати завершення митного оформлення або повернення товарів власникам чи уповноваженим особам[16].

При нарахуванні митного збору за перебування під митним контролем до терміну перебування під митним контролем не включаються:

– час від складання протоколу про порушення митних правил до прийняття остаточного рішення в справі, якщо згідно з таким рішенням справу припинено або винесено постанову про повернення товарів та інших предметів громадянину;

– час, витрачений на отримання інформації, потрібної для здійснення митного оформлення за запитом, надісланим одним митним органом іншому або іншим державним установам (у такому разі митний збір за перебування під митним контролем нараховується, починаючи з 4-го календарного дня з дати отримання митним органом відповідної інформації;

– час, витрачений громадянином на отримання дозволів інших державних органів на ввезення товарів та інших предметів, а також на подання цих дозволів митному органу, якщо їх подання зумовлювалося проведенням відповідної експертизи і вони не могли бути отримані до моменту ввезення цих товарів. При ввезенні транспортних засобів – час, витрачений громадянином на отримання дозволів інших державних органів на право оформлення транспортних засобів (при переїзді на постійне місце проживання в Україні – час, витрачений на отримання постійної прописки). Митний збір за перебування під митним контролем у цьому випадку нараховується, починаючи з 4-го календарного дня з дати отримання дозволу;

– час проведення експертизи по визначенню класифікаційного коду товарів за класифікатором товарів ЗЕД (митний збір нараховується, починаючи з 4-го календарного дня з дати прийняття відповідного рішення митним органом);

– час, витрачений на визначення митної вартості (у цьому разі митний збір нараховується, починаючи із 4-го календарного дня з дати прийняття відповідного рішення митним органом).

Не справляється митний збір за весь час перебування під митним контролем товарів та інших предметів у разі:

– тимчасового ввезення на митну територію України або тимчасового вивезення за межі митної території України;

– транзиту через митну територію України;

– отримання (відправлення) громадянами міжнародних поштових відправлень.

Законом передбачена можливість звільнення від певних форм митного контролю. Відповідно до ст. 34 МК України лише у випадках, встановлених МК та іншими законами України, митниця не має права застосовувати всі чи окремі заходи щодо здійснення митного контролю. Тільки законами України надаються митні пільги щодо проходження митного контролю. Незастосування митного контролю не повинно означати звільнення від обов'язку дотримуватися порядку переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.

Законом (міжнародними договорами) можуть бути передбачені конкретні випадки виведення окремих видів товарів та транспортних засобів зі сфери дії митного контролю (особистий багаж Президента України і членів його родини, які супроводжують його; особистий багаж депутатів Верховної Ради України і членів Кабінету Міністрів України при перетинанні ними кордону у зв'язку з виконанням своїх депутатських обов'язків, дипломатична пошта тощо). Згідно з Віденською конвенцією про дипломатичні привілеї (1961 р.) голови дипломатичних представництв іноземних держав в Україні, а також особи, які прирівнюються до них, звільняються від усіх видів митного огляду, включаючи особистий огляд, якщо ці особи перетинають кордон у службових справах. У цьому випадку здійснюється тільки контроль у формі перевірки документів.

Найчастіше подібні винятки стосуються звільнення не від усіх форм митного контролю, а перш за все – від огляду товарів та транспортних засобів. Так, у ст. 35 МК України передбачено, що військові кораблі, судна забезпечення Військово-Морських Сил, укомплектовані повністю командою, та бойові повітряні судна, які проходять через митний кордон України, митному оглядові не підлягають. Огляду не підлягають також іноземні військові кораблі (судна), бойові та військово-транспортні повітряні судна, військова техніка, що прибуває до України чи відбуває за кордон. Військово-транспортні засоби, що згідно зі спеціальною заявою Міністерства оборони України виконують завдання військово-оперативного характеру при проходженні митного кордону України звільняються від огляду, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.

Із метою спрощення митного оформлення громадян митниці за погодженням з ДМС України (ст. 36 МК України) можуть застосовувати спеціальні митні режими огляду речей. Вперше спрощене митне оформлення громадян відбулося у 1949 р., коли Рада Міжнародної організації цивільної авіації (IKAD) прийняла відповідні стандарти та рекомендації щодо оформлення міжнародних авіаперевезень. У 1973 р. у Кіото була прийнята Конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція), яка рекомендувала застосовувати спрощений митний контроль не тільки в аеропортах, а й у портах водного транспорту. У додатку до цієї конвенції була викладена суть двоканальної системи та детальний опис облаштування зеленого та червоного коридорів митного оформлення громадян. Згідно з Конвенцією двоканальна система дозволяє пасажирам обирати один із двох коридорів митного оформлення: зелений – для громадян без речей або з предметами, на які не поширюються заборони, обмеження та митні платежі, червоний – для решти громадян.

Митний кодекс визначив, що однією з умов застосування двоканальної системи митного контролю є відповідне обладнання зони (коридорів) спрощеного контролю. Другою умовою проведення митного контролю за двоканальною системою є чітке інформування громадян про перелік предметів, обов'язкових до декларування під час перетину митного кордону. Громадяни, які проходять через зони (коридори) спрощеного митного контролю, звільняються від подання митної декларації, однак це не означає звільнення їх від обов'язку додержання законодавства і відповідальності за його порушення.

ВХОД

БИБЛИОТЕКА (БЕТА):

"LEX" - Правовой портал Украины © 2024Анализ интернет сайтов