Г л а в а 1. Митне право України як комплексна галузь права

1.1. Поняття, структура і цілі митної справи

Митне право як одна з "нових” галузей у системі права проходить усі стадії становлення відповідно до потреб розвитку ринкових відносин в економіці. Тому з'ясування поняття митної справи в Україні є ключовим питанням у теорії митного права, своєрідним підґрунтям, на якому базуються зміст, структура і особливості складових частин інститутів цього самобутнього явища.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України[1] (МК України) митна справа є відображенням митної політики України і включає до себе порядок і умови переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, стягнення митних платежів, митного оформлення, митний контроль та інші заходи. Аналіз законодавчих актів свідчить, що поняття "м и т н а с п р а в а” існує і є правомірним. Так, в чинному законі "Про митну справу в Україні”[2] є така норма: "Україна, як суверенна держава, самостійно створює власну митну систему і здійснює митну справу. Митна справа являється складовою частиною зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України”.

Отже, під м и т н о ю с п р а в о ю треба розуміти специфічну, комплексну і різноманітну діяльність держави, що виявляється у функціонуванні її органів, які безперервно, послідовно, владно і в рамках законодавства впливають на зовнішньополітичну і зовнішньоекономічну діяльність (ЗЕД) з метою її регулювання відповідно до державних інтересів.

Будучи складовою частиною державного управління, митна справа зберігає його характеристики[3], проте водночас вона має і свої специфічні особливості, що дозволяє розглядати її як самостійний вид діяльності виконавчої влади.

З'ясуємо основні ознаки митної справи як організаційно-правового явища (феномена): по-перше, це її владний виконавчо-розпорядчий характер, по-друге, – комплексна контролююча направленість стосовно переміщення товарів (предметів) через митний кордон країни. Такі особливості зумовлені природою і цільовим призначенням митної справи, яка покликана слугувати вирішенню багатопланових і досить різнобічних завдань зовнішньої діяльності.

За чинним законодавством – митна справа включає до себе: порядок переміщення через митний кордон товарів та інших предметів; митне регулювання, пов'язане з встановленням мит і митних зборів, процедури митного контролю та інші засоби проведення в життя митної політики. До складових частин митної справи належить митна статистика та ведення товарної номенклатури ЗЕД, боротьба з контрабандою і порушеннями митних правил, розгляд справ про їх порушення. Виділення вказаних компонентів (інститутів) у відносно самостійну частину митної справи, звичайно, є дещо умовним і може мати більш деференційований вигляд, однак у цілому воно відображає сучасну структуру української митної справи.

Митна справа здійснюється на основі єдиних принципів державного управління: обліку і контролю; планування; законності і дисципліни; безперервності; економічної доцільності; розподілення компетенції управління і контролю та ін.

Основні положення митної справи містяться в митному законодавстві. Правовими формами здійснення митної справи є як закони, так і акти управління. Найбільш важливим і визначальним актом, що закріплює основи митної справи, є Конституція України[4], яка в ст.ст. 33, 67, п. 5 ст. 85, ст. 92, п.п. 10 і 28 ст. 106, п. 8 ст. 116 установила форми, методи і принципи здійснення митної справи, права і обов'язки органів державної влади і управління, а також органів Державної митної служби (ДМС) України.

Конституційні основи митної справи деталізуються і знаходять свій розвиток у визначенні основних термінів і категорій, таких, як митна теорія, митний кордон, зона митного контролю, митне оформлення, митна декларація тощо.

М и т н а т е р и т о р і я – сухопутна територія держави, територіальні внутрішні води та повітряний простір над ними. Митна територія України включає до себе також штучні острови, установки і споруди, що створюються в економічній (морській) зоні України, над якими Україна має виключну юрисдикцію у сфері митного контролю.

М и т н и й к о р д о н – межі митної території України, а також периметри вільних митних зон, вільних і митних ліцензійних складів.

З о н а м и т н о г о к о н т р о л ю – спеціальні зони, які створюються уздовж митного кордону України ( в аеропортах, на митних складах, вантажних терміналах, вокзалах, портах), у місцях митного контролю.

М и т н е о ф о р м л е н н я – процедурне поміщення транспортних засобів, товарів у відповідний режим та виконання митними органами митного контролю з одночасним справленням податків, митних зборів та заповненням відповідних документів.

М и т н а д е к л а р а ц і я – заява особи митному органу за встановленою формою, в якій містяться відомості про товари, предмети та транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, або зміни митного режиму стосовно вказаних цінностей.

Елементи структури митної справи у своїй сукупності завжди направлені на досягнення економічних, регулятивних і контрольно-охоронних цілей держави.