Ю.О. Моісєєв, ст. викладач

Донецький національний університет

ТОРГИ ЯК СПОСІБ УКЛАДАННЯ БІРЖОВИХ УГОД НА ТОВАРНІЙ БІРЖІ

Функціонування торгів як способу укладання господарських договорів на товарних біржах зумовлене існуванням механізму ринкової конкуренції. Для захисту економічної конкуренції у сфері біржової торгівлі торги мають перебувати під особливою увагою законодавця. Разом з тим, незважаючи на зростання ролі біржових торгів як способу укладання договорів в умовах ринкового господарювання, їх правове регулювання суттєво відстає від потреб економічного обороту.

Дослідження практичної діяльності товарних бірж в Україні показує, що мають місце певні протиріччя у підходах до визначення поняття, змісту та форм біржових торгів у Правилах біржової торгівлі на різних товарних біржах. Це стає причиною відмови учасників торгів від укладення угод, а також втрати довіри клієнтів до біржових операцій на товарних біржах України. Таке становище є наслідком того, що Закон України "Про товарну біржу” не встановлює загального поняття біржових торгів. Окремі прогалини в законодавстві були частково заповнені шляхом прийняття в 1996 р. Типових правил біржової торгівлі сільськогосподарської продукції. Проте положення цього нормативного акта не дозволили достатньою мірою встановити єдиний підхід до визначення поняття та змісту торгів, як способу укладання біржових угод на товарній біржі.

Деякі правові проблеми, пов'язані з питанням біржових торгів, були висвітлені в роботах О.А. Беляневич, В.С. Щербини, В.В. Луця, В.В. Масленікова, К. Дудорової та ін. Однак процес розвитку діяльності товарних бірж в Україні та певні зміни в законодавстві об'єктивно обумовлюють необхідність уточнення певних правових характеристик біржових торгів і, зокрема, таких питань, як умови та принципи торгів.

З урахуванням вказаного вище важливе значення мають норми ГК України, прийнятого 16 січня 2003 р. Так, ст. 281 ГК України закріплює загальне поняття біржових торгів як торгів, що публічно і гласно проводяться в торговельних залах біржі, за участю членів біржі по товарах, допущених до реалізації на біржі в порядку, встановленому правилами біржової торгівлі. Таким чином, вперше на законодавчому рівні закріплено поняття біржових торгів, яке дає змогу визначити не тільки загальні умови дійсності біржових торгів, а й принципи їх проведення.

Аналіз ч. 3 ст. 281 ГК України дозволяє до таких умов віднести належний суб'єктний склад торгів (члени товарної біржі); належний об'єкт торгів (товар, допущений до реалізації на біржі); місце проведення торгів (торговельні зали біржі); дотримання встановленого порядку проведення торгів, який визначається спеціальними нормативними актами (Правилами біржової торгівлі).

Це дозволяє стверджувати, що укладання біржової угоди на біржі в процесі біржових торгів можливо тільки при дотриманні учасниками торгів та біржею певної сукупності умов, які входять до поняття біржових торгів. Ці умови, відповідно, потребують певної конкретизації шляхом внесення певних змін та доповнень в Закон України "Про товарну біржу”.

Особливістю положень Господарського Кодексу України є також те, що вперше дістав нормативного закріплення принцип гласності біржових торгів. Разом з тим аналіз наукової літератури вказує на те, що принцип гласності може вживатись у декількох значеннях. Гласним можна назвати таке проведення біржових торгів, при якому біржова інформація є доступною для всіх осіб, які мають статус учасника біржової торгівлі, згідно з законодавством та Правилами біржової торгівлі. В більш широкому розумінні інформація про біржові торги є гласною для всіх заінтересованих осіб на підставі обов'язку товарних бірж на розкриття інформації згідно з ч. 2 ст. 280 ГК України. Існує також й інше тлумачення поняття "гласний”, а саме таке, що подача біржових доручень проходить з голосу, тобто гласно. У цьому випадку дане поняття функціонально наближається до поняття "публічний”. В свою чергу, термін „публічний” також може вживатися у двох значеннях. По-перше, публічними є біржові торги, право участі в яких мають не тільки члени біржі, а також інші особи (наприклад, постійні та разові відвідувачі). Однак у цьому значенні принцип публічності не може бути застосовано відносно товарних бірж України, оскільки це суперечить положенню, що учасниками біржових торгів є члени біржі. На практиці це призводить до того, що угода не визнається біржовою. У другому значенні публічними називають біржові торги, коли волевиявлення на укладення угоди виражається особою, безпосередньо присутньою в біржовому залі. Аналіз положень ГК України та норм Закону України "Про товарну біржу” показує, що саме такий підхід до тлумачення принципу публічності відповідає загальним вимогам законодавства і визначенню біржових торгів. Ураховуючи важливість дотримання цих принципів при проведенні біржових торгів, а також уточненням їх змісту і співвідношення, вважаємо за необхідне внесення відповідних змін до ст. 2 Закону України "Про товарну біржу”, яка закріплює основні принципи діяльності товарної біржі.

Таким чином, норми ГК України дозволяють підняти на якісно новий теоретичний рівень питання правового регулювання біржових торгів. Результатом цього може стати напрацювання єдиного підходу до визначення поняття і змісту біржових торгів як способу укладання біржових угод на товарних біржах. Підкреслимо, що норми ГК України дійсно стали правовою підставою, яка дає реальну можливість здійснювати на сучасному рівні комплексне та узгоджене правове регулювання біржової торгівлі як важливого напрямку ринкових перетворень в Україні.