П.І. Радченко, канд. юрид. наук, доцент

Національна юридична академія України

ім. Ярослава Мудрого

Деякі питання судочинства у справах, що виникають з публічно-правових відносин

Конституційні права і свободи в нашій державі гарантуються і захищаються судом, статус якого вперше в історії України закріплений в Основному Законі у розд. VІІІ "Правосуддя”. Джерелом судової влади є конституційне становище суду в державному механізмі, який надає можливість суду постановляти свої рішення іменем держави. І в цьому розумінні його владна воля як органу державної влади є проявом публічно-правових основ у правосудді, а цивільне процесуальне право, норми якого регулюють діяльність суду по здійсненню правосуддя в цивільних справах, є галуззю публічного права.

Метою цивільного судочинства є захист не тільки приватних, але й суб'єктивних публічних прав громадян, забезпечення законності управління, гарантування самостійності і незалежності державної влади. На сучасному етапі розвитку правової системи України основна увага має бути сконцентрована на вдосконаленні існуючих і обговоренні нових процедур, інструментів і механізмів, які забезпечували б реальність конституційних прав і свобод громадянина, захист суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів громадян. Основна увага повинна бути приділена органам цивільної юрисдикції.

Тепер, як відомо, усі спори позовного характеру і спори, що виникають із публічно-правових відносин, розглядаються в порядку цивільного судочинства судами загальної юрисдикції. В Україні згідно з Законом "Про судоустрій України” створюються спеціалізовані адміністративні суди (ст.19), що розглядають, як зазначено в ст.22 цього Закону, адміністративні справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління та місцевого самоврядування (справи адміністративної юрисдикції). Однак у цій же статті зазначено, що і місцеві загальні суди розглядають справи про адміністративні правопорушення. Питання про юрисдикцію спеціалізованих адміністратив-них судів і місцевих загальних судів законодавчо не вирішено. Тому необхідно провести розмежування справ по вирішенню спорів про право адміністративне і справ, що виникають із публічно-правових відносин. Це дозволить внести ясність у визначення юрисдикції загальних і спеціалізованих адміністративних судів.

Справи по спорах про право адміністративне (справи адмініст-ративної юрисдикції), тобто про притягнення судом громадян, юридичних, посадових осіб до різних видів адміністративної відповідальності за здійснені правопорушення, передбачених кодексом України про адміністративні правопорушення, а також справи про оспорювання постанов органів і посадових осіб, уповноважених за законом притягувати до адміністративної відповідальності громадян, юридичних і посадових осіб, повинні розглядатися спеціалізованими адміністративними судами.

Таким чином, уявляється обґрунтованим наполягати на установленні предметної компетенції спеціалізованих адміністративних судів по вирішенню ними позовів, спрямованих на розв'язання питання про притягнення до адміністративної відповідальності або про оспорювання правомірності такого притягнення. Оскільки в таких справах правовий спір потребує інших судових процедур для його вирішення, то процесуальною формою розгляду справ даної юрисдикції має бути адміністративне судочинство.

Справи по спорах, що виникають із публічно-правових відносин про захист прав, свобод, охоронюваних законом інтересів громадян від неправомірних рішень, дій або бездіяльності державних органів, юридичних або службових осіб, повинні розглядатися судами загальної юрисдикції. Це справи про захист виборчих прав і права на участь у референдумі, про оспорювання нормативних правових актів, про оспорювання рішень і дій (бездіяльності) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Такі справи мають розглядатись у порядку цивільного судочинства за правилами єдиної цивільної процесуальної форми. Для цього потрібно прийняти Кодекс цивільного судочинства, в якому передбачити загальні положення і спеціальні розділи, що регулювали б процесуальні особливості розгляду і вирішення окремих категорій справ, у тому числі і справ, що виникають із адміністративно-правових відносин.

Справи, які виникають із публічно-правових відносин, можуть бути порушені в суді з метою захисту прав і поновлення їх у повному обсязі тільки громадянином, який вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного органу, юридичної або службової особи під час здійснення ними управлінських функцій порушено його права чи свободи.