§ 5. Призначення, зміна та скасування примусових заходів медичного характеру

Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані лише до тієї особи, яка визнана душевнохворою, являє суспільну небезпеку, і тільки постановою (ухвалою) суду першої інстанції, який розглянув справу в судовому засіданні в порядку, встановленому законом (ст. 419 КПК).

Призначаючи примусові заходи медичного характеру, суд не повинен вказувати строк, протягом якого необхідно здійснювати примусове лікування душевнохворого. Тривалість його лікування залежить від характеру захворювання та ефективності засобів, що застосовуються для лікування. Тому питання про строки примусового лікування є по суті медичним, а не правовим і не повинне обговорюватися судом, який розглядає справу.

Суд не може також вказати у своїй постанові, в якій саме психіатричній лікарні повинно проводитись примусове лікування душевнохворого. Вирішення цього питання належить до компетенції органів охорони здоров'я.

Скасування або зміна примусових заходів медичного характеру може мати місце лише при наявності певних підстав. До таких підстав закон відносить: 1) одужання особи, якій було призначене примусове лікування; або 2) початок таких змін у стані її здоров'я, за наявності яких відпадає потреба у раніше застосованих заходах медичного характеру (ч. 2 ст. 422 КПК).

Наявність однієї з зазначених у законі підстав суд повинен установити в судовому розгляді, який провадиться за правилами ст. 419 КПК, за поданням головного психіатра органу охорони здоров'я, якому підпорядкований медичний заклад, де тримають дану особу. Подання повинно ґрунтуватися на висновку лікарів-психіатрів, який разом з іншими документами подається у відповідний суд. Тільки сукупність вказаних документів є достатньою підставою для судового розгляду питання про скасування або зміну примусових заходів медичного характеру. Подання про скасування або зміну примусових заходів медичного характеру розглядається судом, за постановою (ухвалою) якого вони застосовані, або судом за місцем лікування душевнохворого. Розгляд вказаного питання відбувається у відкритому судовому засіданні, в якому бере участь прокурор, захисник, представник адміністрації лікувального закладу або особа, яка звернулася з поданням про скасування чи зміну примусового заходу медичного характеру, представник лікувальної комісії, що подала висновок про психічний стан особи, до якої вжито таких заходів. Участь у процесі особи, до якої застосовано примусові заходи медичного характеру, не є обов'язковою і може мати місце тільки у разі, якщо цьому не перешкоджає характер її захворювання. У необхідних випадках в судове засідання викликається експерт.

Після закінчення судового розгляду суд виносить одне з таких рішень, яке втілюється у форму постанови: 1) про скасування примусового лікування; 2) про зміну типу примусового лікування; 3) про відмову у задоволенні клопотання про скасування примусового лікування.

Скасовуючи заходи медичного характеру відносно особи, яка захворіла на душевну хворобу після вчинення злочину, суд повинен вирішити питання про подальшу долю цієї особи. При цьому суд повинен врахувати, на якій стадії кримінального процесу щодо душевнохворої особи були застосовані заходи медичного характеру.

Якщо психічне захворювання даної особи було встановлено на досудовому слідстві і відносно неї були призначені примусові заходи медичного характеру, то після скасування цього заходу в зв'язку з її одужанням суд через прокурора направляє справу в слідчі органи для продовження провадження в справі і вирішення питання про притягнення даної особи до кримінальної відповідальності.

У випадках, коли особа, піддана примусовим заходам медичного характеру внаслідок захворювання на душевну хворобу, що настала після передачі справи до суду, але до винесення вироку або до набрання ним законної сили, одужала, суд скасовує примусовий захід медичного характеру і направляє справу для провадження судового розгляду в загальному порядку.

Якщо особа, яка захворіла на психічну хворобу в процесі виконання винесеного щодо неї вироку і до якої були застосовані заходи медичного характеру, одужала, суд, скасовуючи примусові заходи медичного характеру, приймає рішення про поновлення процесу виконання вироку. При цьому час перебування у медичному закладі, якщо особа засуджена до позбавлення волі або виправно-трудових робіт, зараховується у строк відбуття покарання.

У всіх випадках постанова (ухвала) про порушення справи може бути винесена у межах встановленої законом давності притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 423 КПК).

На рішення суду про застосування, скасування або зміну примусових заходів медичного характеру може бути подано касаційну скаргу чи внесене касаційне подання прокурора в загальному порядку (ст. 424 КПК).