§ 4. Внесення в судове засідання і порядок судового розгляду справ про застосування заходів медичного характеру

Внесення в судове засідання справи, яка надійшла до суду від прокурора в порядку, передбаченому ст. 418 КПК, повинно бути оформлено відповідною постановою судді, якщо він погодиться з постановою слідчого. При цьому особи, щодо яких ставиться питання про застосування примусових заходів медичного характеру, відданню до суду не підлягають.

Постановою про внесення справи в судове засідання суддя зобов'язаний вирішити такі питання, пов'язані з підготовкою її до розгляду:

- про день і місце слухання справи в судовому засіданні;

- про виклик у судове засідання прокурора і захисника;

- про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання;

- про витребування додаткових доказів;

- про можливість участі в судовому засіданні особи, відносно якої розглядається справа;

- про необхідність виклику в судове засідання експерта;

- всі інші питання, які стосуються підготовчих до судового розгляду дій1.

Якщо внаслідок однобічності і неповноти проведеного слідства не були з'ясовані всі обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, і ці прогалини не можуть бути усунуті в судовому засіданні, суд зобов'язаний повернути її на додаткове попереднє слідство.

Судовий розгляд справ про застосування примусових заходів медичного характеру відбувається у відкритому судовому засіданні з обов'язковою участю прокурора і захисника за правилами, що встановлені главами 25, 26 та 34 КПК.

У ході судового слідства досліджуються докази, які необхідні для правильного вирішення питання про наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, вчинення його даною особою, а також про характер та ступінь суспільної небезпечності особи, яка вчинила цей злочин. Якщо особа, щодо якої розглядається справа, викликана в судове засідання, суд заслуховує її пояснення, а потім висновок експерта (ст. 419 КПК).

Судові дебати у справах даної категорії не ведуться. Після закінчення судового слідства висловлює свою думку прокурор, після нього захисник, а потім суд виходить у нарадчу кімнату для винесення постанови.

У постанові суду підлягають вирішенню питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, з приводу якого порушено справу; 2) чи вчинено це діяння особою, щодо якої розглядається справа; 3) чи вчинила дана особа зазначене діяння в стані неосудності або захворіла після вчинення злочину на душевну хворобу, яка виключає застосування покарання; 4) чи слід застосувати до цієї особи заходи медичного характеру і якщо слід, то які саме (ст. 420 КПК).

Визнавши доведеним вчинення даною особою у стані неосудності суспільно небезпечного діяння, яке передбачено кримінальним законом, або те, що ця особа захворіла на хронічну хворобу після вчинення злочину, що позбавило її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, суд виносить постанову про звільнення цієї особи відповідно від кримінальної відповідальності або покарання і про застосування до неї примусових заходів медичного характеру і вказує, яких саме, або про закриття справи та про незастосування таких заходів у разі, якщо особа за характером вчиненого нею діяння і за своїм хворобливим станом не являє небезпеки для суспільства і не потребує примусового лікування. В таких випадках суд повідомляє про хворого в органи охорони здоров'я.

Визнавши що неосудність особи, справа якої розглядається, не встановлена, або що захворювання особи, яка вчинила злочин, не може усунути застосування до неї заходів покарання, суд своєю постановою повертає справу для провадження додаткового розслідування і подальшого направлення справи в загальному порядку.

У випадку, коли суд визнає, що участь даної особи у вчиненні суспільно небезпечного діяння не доведена, як і при встановленні обставин, передбачених ст. 6 КПК, суд виносить ухвалу про закриття справи по встановленій ним підставі незалежно від наявності і характеру захворювання особи, про що сповіщає органи охорони здоров'я (ст. 421 КПК).

Кримінальна справа щодо особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, і про застосування примусових заходів медичного характеру відносно неосудного, які разом вчинили суспільно небезпечне діяння, може бути розглянута в одному судовому засіданні з додержанням вимог норм закону, передбачених главами 25–28 та 34 КПК.

Після закінчення по такій справі судового слідства, заслухавши думку прокурора і захисника з питань, зазначених у ст. 420 КПК, суд виконує дії, передбачені статтями 318, 319 КПК, і йде до нарадчої кімнати для постановлення вироку щодо підсудного та постанови (ухвали) щодо неосудного.

У такому ж порядку можуть розглядатися справи, в яких окремі співучасники групових злочинів захворіли на душевну хворобу після вчинення злочину.