§ 6. Межі прав наглядної інстанції

З питанням про ухвали і постанови, які приймає наглядна інстанція, нерозривно зв'язане питання про межі її прав.

Для прийняття відповідних рішень наглядній інстанції необхідно оцінити матеріали, як ті, що є у справі, так і представлені додатково. Наглядна інстанція робить оцінку доказів на тих же підставах, що й касаційна інстанція, з тією, однак, різницею, що їй крім вироку, постанови судді і ухвали суду першої інстанції необхідно перевірити правильність ухвали касаційної інстанції, тобто оцінити ті висновки, яких дійшла касаційна інстанція. Вищестоящій наглядній інстанції також необхідно провести оцінку правильності висновків, які зробила нижчестояща наглядна інстанція.

Наглядна, як і касаційна інстанція, зобов'язана у повному обсязі перевірити законність і обґрунтованість вироку, ухвал і постанов щодо всіх засуджених, у тому числі і тих, відносно яких протест не був принесений. Однак рішення, прийняте судом, не може спричинити погіршення становища засуджених, відносно яких не було принесено протесту. Оскільки протесту щодо цих осіб не принесено, а підстав до скасування вироку, ухвали або постанови немає, наглядна інстанція у своїй постанові (ухвалі) не вказує, що справа щодо цих засуджених перевірена і прийняті рішення залишено без змін.

При розгляді справи в порядку судового нагляду суд може пом'якшити покарання або застосувати закон про менш тяжкий злочин. Посилення покарання і застосування закону про більш тяжкий злочин (наприклад, визнання засудженого особливо небезпечним рецидивістом, зміна умовного засудження на безумовне відбування покарання тощо) неприпустиме.

Визнавши неправильним виправдання підсудного чи закриття справи в суді першої інстанції або призначення засудженому покарання, яке за своєю м'якістю не відповідає вчиненому, наглядна інстанція скасовує вирок чи ухвалу і направляє справу на нове розслідування відповідно до суду першої інстанції або касаційної інстанції, вказавши стадію, з якої справа повертається на новий розгляд (ст. 394 КПК).

Вказівки наглядної інстанції є обов'язковими при додатковому розслідуванні і повторному розгляді справи судом. Однак наглядна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними факти, які не були встановлені у вироку або ним відкинуті, а так само не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, про достовірність чи недостовірність того або іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про застосування судом першої інстанції того або іншого кримінального закону і про міру покарання.

Наглядна інстанція не вправі визначати наперед висновки, що їх може зробити касаційна інстанція при повторному розгляді справи після скасування вироку (ст. 395 КПК).

Наглядна інстанція вправі прийняти рішення, яке погіршує стан засудженого, тільки в одному випадку, а саме, коли є безпідставне закриття справи або незаконне пом'якшення покарання засудженому було допущено при розгляді справи в порядку нагляду. В цьому випадку вищестояща наглядна інстанція вправі скасувати ухвалу чи постанову нижчестоящої наглядної інстанції і залишити в силі, із зміною або без зміни, вирок суду першої інстанції чи ухвалу касаційної інстанції (ч. 5 ст. 394 КПК). Скасувати ж ухвалу касаційної інстанції, що закриває справу або пом'якшує покарання засудженого, без повернення справи на новий розгляд у касаційну інстанцію суд наглядної інстанції не вправі через те, що це означало б позбавлення засудженого права звертатися зі скаргою до касаційної інстанції.