§ 2. Суб'єкти і порядок принесення протесту у наглядну інстанцію

Відповідно до чинного кримінально-процесуального закону приносити протести в порядку нагляду на вироки, ухвали і постанови, які набрали законної сили, мають право:

1) Голова Верховного Суду України, Генеральний прокурор України, їх заступники — на вироки, ухвали і постанови будь-якого суду, що діє на території України, за винятком постанов Пленуму Верховного Суду України;

2) Голова Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів та їх заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, прокурори міст Києва і Севастополя, прирівняні до них прокурори та їх заступники — на вироки, ухвали і постанови районних (міських), міжрайонних (окружних) судів і касаційні ухвали судової колегії у кримінальних справах Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів.

Голова військового суду регіону, Військово-Морських Сил, військовий прокурор (на правах прокурора області) має право принести протест на вирок, ухвалу і постанову військового суду гарнізону.

Протест може бути доповнений або змінений особою, що його принесла. Протест прокурора може бути доповнений і змінений також вищестоящим прокурором. Пленум Верховного Суду України в постанові від 22 грудня 1989 року № 11 у п. 5 роз'яснив, що згідно зі ст. 384 КПК особа, яка принесла протест, вправі до початку розгляду протесту в судовому засіданні доповнити або змінити його, а в ході судового засідання вона може лише висловити іншу, ніж у протесті, думку1.

Відкликання протесту чинним законодавством не передбачено.

Прокурорам районів (міст) законом не надано права приносити протест у порядку нагляду, але вони мають право витребувати справу з районного (міського) суду, а також можуть звертатися з поданням до вищестоящого прокурора про принесення протесту в порядку нагляду (ч. 2 ст. 386 КПК).

Для вирішення питання про принесення протесту в порядку нагляду вищевказані посадові особи мають право витребувати кримінальну справу з відповідного суду. Приводом до витребування справи можуть бути впевненість прокурора або голови суду в незаконності і необґрунтованості вироку, матеріали перевірок і ревізій прокуратур та судів, заяв засуджених, їх захисників або законних представників, а також інших учасників процесу, повідомлення посадових осіб, державних і громадських організацій, повідомлення преси тощо.

Після перевірки законності і обґрунтованості вироку прокурор або голова суду за відсутності підстав для принесення протесту повинен повідомити про це особу, підприємство, установу чи організацію, за клопотанням яких була витребувана справа для перевірки, з зазначенням мотивів відмови, а справу повернути до відповідного суду.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 22 грудня 1989 року № 11 роз'яснив, що судам наглядної інстанції слід забезпечувати правильне і своєчасне вирішення кожної скарги, що надійшла в порядку нагляду. З цією метою в кожному випадку, коли доводи, що містяться у скарзі, викликають сумніви в законності та обґрунтованості вироку, ухвали чи постанови суду або коли такі сумніви виникають з іншого приводу, згідно зі ст. 386 КПК необхідно витребувати справу і перевірити доводи скарги за її матеріалами.

Якщо при перевірці скарги встановлено достатньо даних, які свідчать про обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, і без витребування справи приймається рішення про залишення скарги без задоволення, а також при відмові в опротестуванні судового рішення у витребуваній справі, заявникові направляється аргументована відповідь1.

Встановивши, що вирок, ухвала або постанова суду у витребуваній справі є неправосудним, прокурор або голова суду приносять протест і направляють справу з протестом у відповідну наглядну інстанцію (ст. 386 КПК).

До вирішення справи в порядку нагляду Голова Верховного Суду України, Генеральний прокурор України та їх заступники мають право зупинити виконання опротестованих вироків, ухвал і постанов будь-якого суду України, крім постанов Пленуму Верховного Суду України.

Голова Верховного Суду України, Генеральний прокурор України, їх заступники, голова верховного суду Автономної Республіки Крим, голова обласного, Київського і Севастопольського міських судів, голова військового суду регіону, Військово-морських сил, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, міст Києва і Севастополя та прирівняні до них прокурори при наявності достатніх підстав, що свідчать про порушення закону, мають право одночасно з витребуванням кримінальної справи зупинити виконання вироку, ухвали і постанови суду до їх опротестування, але на строк не більше як три місяці або до розгляду протесту в суді (ст. 387 КПК).