§ 1. Межі судового розгляду - Правовой портал Украины
LEX       
Правовой портал


МЕНЮ

Яндекс.Метрика

Rambler's Top100

конструктор договоров Украина

 

Розділ 17

Зміна обвинувачення і притягнення

до відповідальності

нових осіб

§ 1. Межі судового розгляду

Стаття 275 КПК встановлює, що розгляд справи в суді провадиться тільки щодо обвинувачених і лише за тим обвинуваченням, за яким їх віддано до суду. Тим самим закон обмежує розгляд справи в суді лише колом осіб, відданих до суду, і тим обвинуваченням, яке сформульоване в обвинувальному висновку. Це обвинувачення включає формулювання фактичних обставин, що утворюють у своїй єдності певний склад злочину, і його юридичну кваліфікацію. Склад злочину як підстава обвинувачення має велике значення, тому що визначає багато в чому предмет доказування у справі1. Однак він не обмежує суд рамками самого дослідження обставин справи. Суд може дослідити додаткові докази, подані прокурором або учасниками процесу, а також витребувані за власною ініціативою. Суд лише обмежений рамками, межею обвинувачення, пред'явленого обвинуваченому.

Проте це зовсім не означає, що кримінально-процесуальне право виходить з абсолютної незмінності обвинувачення. Незмінність обвинувачення суперечила б основній меті судочинства — правильному вирішенню кожної кримінальної справи. Тому, якщо в ході судового розгляду справи виявляються обставини, які змінюють початкове обвинувачення, суд зобов'язаний це обвинувачення змінити. Наслідком такої зміни може бути як пом'якшення, так і погіршення становища підсудного. Що стосується першого випадку, то така зміна обвинувачення завжди припустима. Але як тільки виникає необхідність змінити обвинувачення в бік погіршення, може бути порушено право обвинуваченого на захист. Відбувається зіткнення (колізія) двох інтересів: з одного боку, суд зобов'язаний правильно вирішити справу, а з другого — він може тим самим порушити право обвинуваченого на захист. Цю колізію і повинен вирішити законодавець. Причому пріоритет має забезпечення права підсудного на захист. В силу цього принципового положення допускаються зміни обвинувачення у суді тільки в тому випадку, коли цим не порушено права на захист.

Існують різні законодавчі системи вирішення цього питання:

а) насамперед, можливо дотриматися права на захист, якщо відкласти слухання справи на певний час, з тим щоб обвинувачений і його захисник мали можливість підготуватися до заперечень щодо зміненого обвинувачення. Така система існує в ряді європейських законодавств (Німеччина, Австрія, Норвегія та ін.);

б) інша система полягає в тому, що в таких випадках справа обов'язково направляється судом на додаткове розслідування з метою пред'явлення обвинуваченому нового обвинувачення. Вона закріплена в ст. 277 чинного КПК України;

в) нарешті, змішана система. Так, ст. 291 КПК України 1927 року (діяла до введення КПК 1960 року) передбачала при зміні обвинувачення, яке погіршувало становище підсудного, таку альтернативу: 1) відкладення слухання справи не менш ніж на три доби з врученням підсудному копії ухвали суду про зміну формулювання обвинувачення або кваліфікації злочину, або 2) направлення справи для провадження додаткового розслідування в загальному порядку. Один з варіантів проекту нового КПК України встановлює саме таку систему.

Вказані системи змін обвинувачення, кожна по-своєму, покликані вирішити розглянуту вище колізію, тому норми КПК, що регулюють це питання, є колізійними. Колізійною нормою слід визнати і ст. 277 чинного КПК. Відповідно до неї: 1) зміна обвинувачення можлива, якщо це не погіршує становища підсудного і його права на захист; 2) якщо зміна обвинувачення спричиняє порушення цього права, суд направляє справу для проведення нового попереднього слідства.

Засудження громадянина в суді без пред'явлення йому в стадії попереднього розслідування зміненого, тобто нового обвинувачення, яке погіршує його становище, було б грубим порушенням чинного процесуального закону.

ВХОД

БИБЛИОТЕКА (БЕТА):

"LEX" - Правовой портал Украины © 2024Анализ интернет сайтов