Керує судовим засіданням головуючий. Він спрямовує судове слідство на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи і встановлення істини, усуває з судового слідства все те, що не стосується розглядуваної справи, і забезпечує належний виховний рівень судового процесу. Таким чином, діяльність головуючого у судовому засіданні має процесуально-організаційний характер. Головуючий не вправі чинити дії, які обмежують або порушують права учасників судового розгляду. Заперечення з приводу таких дій головуючого заносяться до протоколу судового засідання.

Головуючий при колегіальному розгляді кримінальної справи не має ніяких переваг перед іншими суддями і народними засідателями. Обговорюючи процесуальні рішення у нарадчій кімнаті, головуючий з усіх питань висловлюється останнім.

Організаційна діяльність головуючого у судовому засіданні повинна сприяти зміцненню авторитету суду, довіри до постановлених судових рішень.

На головуючого покладається обов'язок підтримання порядку під час судового засідання. Всі учасники судового розгляду повинні беззаперечно виконувати розпорядження головуючого про дотримання порядку у судовому засіданні. У разі порушення підсудним порядку або непідкорення його розпорядженням головуючого останній попереджає його про те, що при повторенні ним вказаних дій його буде видалено із залу суду. При повторному порушенні порядку підсудний за ухвалою суду може бути видалений із залу засідання тимчасово або на весь час судового розгляду справи. У цьому разі вирок після його винесення негайно оголошується підсудному. Закон (чч. 2–3 ст. 272 КПК) передбачає застосування примусових заходів у разі порушення розпорядку судового засідання до прокурора, захисника, громадського обвинувача та громадського захисника, свідка, потерпілого, цивільного відповідача та інших громадян, присутніх у судовому засіданні.