§ 2. Загальні умови судового розгляду. Безпосередність, усність, безперервність судового розгляду - Правовой портал Украины
LEX       
Правовой портал


МЕНЮ

Яндекс.Метрика

Rambler's Top100

конструктор договоров Украина
 

§ 2. Загальні умови судового розгляду. Безпосередність, усність, безперервність судового розгляду і незмінність складу суду. Змагальні засади здійснення правосуддя

  На всі перелічені вище етапи судового розгляду поширюються загальні положення. Загальні положення судового розгляду являють собою такі законодавчі приписи, які сприяють реалізації всіх без винятку принципів кримінального процесу і відбивають головні, найбільш характерні риси діяльності суду першої інстанції. До загальних умов судового розгляду можна віднести: 1) безпосередність і усність; 2) межі і правила зміни обвинувачення; 3) незмінність складу суду; 4) повноваження головуючого у судовому засіданні; 5) права і обов'язки учасників; 6) повноваження прокурора; 7) розпорядок судового засідання; 8) постановлення процесуальних рішень; 9) протокол судового засідання.

Загальні положення судового розгляду поширюються на будь-який судовий розгляд незалежно від того, розглядається справа одноособово суддею чи судом колегіально.

Принцип безпосередності і усності закріплений у ст. 257 КПК. Він полягає в тому, що суд при розгляді кримінальної справи по суті повинен безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи. При цьому суд і учасники процесу сприймають доказову інформацію безпосередньо з першоджерел, що дозволяє уникнути викривлення і втрат, що неминучі при передачі інформації через канали комунікації, якими є документи досудового слідства.

Усність судового розгляду, особливо при допитах, дозволяє оцінити не лише те, що говорить допитуваний, але і як він це говорить. Поведінка допитуваного на судовому допиті має неабияке значення. Хоча у кримінальному процесі не існує так званих "доказів поведінки”, однак невпевненість особи під час допиту може спонукати суд більш ретельно перевірити правдивість її показань. Поведінка допитуваного впливає і на ставлення до його показань учасників кримінального процесу, оскільки за даними психології від 40 до 70 % інформації сприймається зорово.

Безпосередність і усність судового розгляду є гарантією незалежності суддів, перешкоджає сторонній особі втручатися у здійснення ними правосуддя.

Принцип безпосередності і усності пов'язаний з процесуальною рекомендацією безперервності судового засідання і вимогою незмінності складу суду.

Сутність безпосередності полягає у тому, що судове засідання по кожній кримінальній справі відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку (ч. 2. ст. 257 КПК). Слід звернути увагу, що положення ч. 2 ст. 257 КПК мають рекомендаційний, а не імперативний характер. У кожному конкретному випадку суд повинен вирішити, чи можна без шкоди для кримінальної справи, що розглядається, розглянути у перерві іншу кримінальну справу. У справах про тяжкі і особливо тяжкі злочини судовий розгляд провадиться безперервно.

Кожна справа повинна бути розглянута в одному й тому ж складі суддів. Коли хто-небудь із суддів позбавлений можливості продовжувати брати участь у засіданні, він повинен бути замінений іншим суддею, і розгляд справи розпочинається з початку (ч. 1 ст. 258 КПК).

Разом з цим відповідно до ст. 259 КПК у справі, для розгляду якої необхідний значний час, може бути викликаний запасний народний засідатель. Запасний народний засідатель перебуває у залі судового засідання з початку розгляду справи і в разі вибуття народного засідателя із складу суду заміняє його. Коли запасний засідатель при цьому не вимагає відновлення судових дій з початку, розгляд справи продовжується. Якщо ж запасний народний засідатель, який вступив у справу, вважає, що суд допустив якісь прорахунки або не з'ясував істотні питання, які мають значення для розв'язання справи, то народний засідатель вправі вимагати відновлення судового розгляду з самого початку.

При розгляді кримінальної справи суддею одноособово або судом колегіально у складі трьох професіональних суддів або двох суддів і трьох народних засідателів при вибутті одного з професіональних суддів розгляд кримінальної справи у судовому засіданні повинен завжди відновлюватися з самого початку.

Змагальна конструкція кримінального процесу України як необхідну умову передбачає процесуальну рівність прав учасників судового розгляду (ст. 261 КПК). Вона виражається у тому, що обвинувач, підсудний, захисник, потерпілий, а також цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники в судовому розгляді користуються рівними правами: а) щодо подання доказів; б) участі в дослідженні доказів; в) заявленні клопотань.


ВХОД

БИБЛИОТЕКА (БЕТА):

"LEX" - Правовой портал Украины © 2024Анализ интернет сайтов