§ 2. Процесуальний порядок віддання обвинуваченого до суду

  Діяльність суду в стадії віддання до суду регулюється главою 23 КПК.

Справа, яка надійшла до суду з обвинувальним висновком, вивчається головою суду або за його дорученням одним з суддів. Подальші їх дії залежать від категорії кримінальної справи. Чинний КПК (ст. 237) визначає дві форми віддання до суду:

а) одноособово суддею;

б) судом1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК розпорядче засідання обов'язкове лише в справах про злочини, за які мірою покарання може бути призначено довічне ув'язнення.

Розпорядче засідання являє собою судове засідання, в якому беруть участь суддя та два народні засідателі (ст. 238 КПК). Розгляд справи у розпорядчому засіданні відбувається за участю прокурора, якому повідомляється про день засідання не пізніше ніж за три доби. Неявка прокурора не є перешкодою для слухання справи. В розпорядчому засіданні бере участь і секретар, який веде протокол (ч. 2 ст. 86 КПК).

На розпорядче засідання за розсудом судді або суду можуть бути викликані особи, які заявили клопотання (обвинувачений, захисник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, їхні представники). В розпорядчому засіданні можуть бути заслухані пояснення цих осіб, пов'язані лише з заявленими ними клопотаннями. Свідки і експерти в судове засідання ні за яких обставин не викликаються, бо в цій стадії перевірка достовірності доказів не проводиться.

Розгляд справи у розпорядчому засіданні складається з таких етапів:

1) відкриття засідання;

2) встановлення законності складу суду;

3) заслуховування доповіді судді;

4) заслуховування думки прокурора;

5) заслуховування осіб, які викликані в зв'язку із заявленими ними клопотаннями;

6) висновок прокурора відносно клопотань;

7) винесення ухвали;

8) оголошення ухвали.

На постанову судді, а також ухвалу розпорядчого засідання про віддання обвинуваченого до суду може бути внесене окреме подання у касаційну інстанцію в семиденний строк з дня винесення постанови чи ухвали.

Постанова чи ухвала розпорядчого засідання про закриття справи може бути оскаржена у касаційну інстанцію в той ж строк потерпілим, його захисником чи законним представником у частині, яка стосується мотивів та підстав закриття справи (ст. 252 КПК).

Питання про віддання обвинуваченого до суду повинно бути вирішене суддею одноособово або судом у розпорядчому засіданні у складі судді та двох народних засідателів (ст. 238 КПК) в строки, точно передбачені законом: не пізніше п'яти діб, а у разі складності справи — не пізніше десяти діб з дня надходження її до суду (ст. 241 КПК).