ВАЛЮТНА ПОЛІТИКА. ВАЛЮТНИЙ СОЮЗ. ЄВРО. ЄВРОПЕЙСЬКЕ ПРАВО А.Ю.Лісіцин - Правовой портал Украины
LEX       
Правовой портал


МЕНЮ

Яндекс.Метрика

Rambler's Top100

При заполнении заявки в качестве своего города укажите КИЕВ
конструктор договоров Украина

ВАЛЮТНА ПОЛІТИКА. ВАЛЮТНИЙ СОЮЗ. ЄВРО. ЄВРОПЕЙСЬКЕ ПРАВО А.Ю.Лісіцин

 

Вы находитесь здесь: Библиотека / Европейское право / ВАЛЮТНА ПОЛІТИКА. ВАЛЮТНИЙ СОЮЗ. ЄВРО. ЄВРОПЕЙСЬКЕ ПРАВО А.Ю.Лісіцин



ВАЛЮТНА ПОЛІТИКА. ВАЛЮТНИЙ СОЮЗ. ЄВРО. СКАЧАТЬ БЕСПЛАТНО >>>






На російській мові

"Центр публічно-правових досліджень", 2008

А.Ю.Лісіцин

Під редакцією А.Н.Козиріна

ВСТУП 2
Глава 1. ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ПРИРОДА ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ 6
І ВАЛЮТНОЇ ПОЛІТИКИ 6
§ 1. Поняття і правова природа грошово-кредитної 6
і валютної політики 6
§ 2. Правовий зміст грошово-кредитної 35
і валютної політики 35
§ 3. Теоретико-правові підстави включення 57
грошово-кредитної і валютної політики в предмет науки 57
фінансового права 57
Глава 2. ФІНАНСОВО-ПРАВОВІ ОСНОВИ єдиної грошово-кредитної 81
І ВАЛЮТНОЇ ПОЛІТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ВАЛЮТНОГО СОЮЗУ 81
§ 1. Специфіка здійснення грошово-кредитної 81
і валютної політики в Європейському союзі: 81
правова природа Європейського валютного союзу 81
§ 2. Правова природа євро та правові основи організації 119
здійснення грошово-кредитної і валютної політики 119
Європейського союзу 119
§ 3. Фінансово-правові основи здійснення 141
грошово-кредитної і валютної політики Європейської системи 141
центральних банків 141
ВИСНОВОК 152
СПИСОК ДЖЕРЕЛ 158
ДОДАТКИ 173


ВСТУП

Сучасне суспільство не може без грошей. Сучасні гроші не можуть бути без держави. Чи так це? Що за сили рухають відносинами в цьому трикутнику "держава - гроші - суспільство" і яка роль фінансового права у впливі на ці відносини і в їх дослідженні? Саме з цих питань почалося справжнє дослідження і саме унікальність євро визначило емпіричну основу аналізу, проведеного в його рамках.
Створення Економічного і валютного союзу в рамках Європейського союзу є унікальним за своїм масштабом досвідом інтеграції держав Європи в грошово-кредитній і валютній сфері, яка призвела не просто до створення механізмів міжнародного регулювання відповідних відносин, а до формування правопорядку, який за висновком багатьох дослідників має практично всіма рисами національного (внутрішньодержавного) правопорядку.
Гроші являють собою один з найважливіших інструментів взаємодії в суспільстві: вони опосередковують обмін благами, створюваними різними інститутами суспільства, грошові відносини вплітаються в усі сфери економічного життя, в тому числі і в публічні фінанси. Тому дослідження питань фінансового права неможливо без розуміння природи і сутності грошей, а також відносин, пов'язаних з їх функціонуванням.
В ході виконання грошима властивих їм функцій виникають не тільки грошові відносини, але і розрахунково-платіжні, кредитні, банківські відносини. Незаперечна органічний зв'язок грошових і валютних відносин. В рамках розрахунково-платіжних відносин гроші виконують свою основну економічну функцію: служать знаряддям обміну. Кредитні та банківські відносини пов'язані з функціонуванням основного економічного еквівалента грошей - кредиту, який здатний виконувати більшість їх функцій, і в кінцевому рахунку його аналіз неможливо відокремити від теорії грошей.
Функціонування грошей в зазначених відносинах визначає особливу зацікавленість держави в їх регламентації. При цьому актуальність має навіть не стільки питання про участь держави в зазначених відносинах, скільки його вплив на динаміку даних відносин за допомогою здійснення грошово-кредитної і валютної політики. Виходячи з грошового характеру сучасної економіки, такий вплив має прямі і непрямі наслідки для більшості сфер економічної активності. Розробка теоретико-правових основ здійснення грошово-кредитної і валютної політики дозволяє визначити правові підстави впливу держави на відповідні суспільні відносини, правові межі такого впливу і його основні напрямки.
Актуальність дослідження зазначених питань для фінансового права пов'язана, по всій видимості, не тільки з особливою роллю грошей в процесі формування, розподілу та використання публічних фондів фінансових ресурсів, а й з необхідністю забезпечення стабільності та ефективності фінансової системи в цілому через вплив на грошово-кредитні та валютні відносини шляхом застосування фінансово-правових механізмів грошово-кредитної і валютної політики.
При особливої ​​значущості функціонування грошей для сучасного суспільного устрою доводиться констатувати, що правова теорія грошей в даний час недостатня опрацьована. Багато в чому це пов'язано з високим ступенем динамізму відповідних відносин: ще зовсім недавно повноцінне виконання грошима їх функцій не мислилося без використання уречевлених форм грошей (монет, банкнот, асигнацій, казначейських квитків) - і ось уже безготівкові розрахунки стають основною формою розрахунків, безготівкові гроші - основним інструментом. Динамізм феномена грошей і пов'язаних з їх функціонуванням відносин обумовлює необхідність не просто конструювання теорії, пристосованої до суспільних відносин (уточнення теорії в залежності від особливостей реально існуючих суспільних відносин), а формулювання таких теоретичних положень, які дали б можливість пояснення змін, що відбуваються і моделювання варіантів зміни відповідних явищ, складання наукових прогнозів.
Викладене вище дозволяє ще раз підкреслити особливе значення і актуальність фінансово-правового аналізу досвіду держав - членів Європейського союзу по впливу на відповідні відносини. У цих державах існували основні грошові стандарти (металевий, золотодевізний), а функціонування грошей в них здійснювалося при різних формах державного і політичного устрою. Вони брали активну участь і беруть участь у міжнародно-правової регламентації грошово-кредитних та валютних відносин і, перш за все, в діяльності Міжнародного валютного фонду. І нарешті, як уже було зазначено, процеси інтеграції держав Європи привели до створення Економічного і валютного союзу. Інакше кажучи, держави Європи на протязі історії свого розвитку не просто взаємодіяли у здійсненні грошово-кредитної і валютної політики, але і частина з них створили наднаціональну систему реалізації валютного (грошового) суверенітету, систему, що володіє верховенством у відповідній сфері.
Таким чином, саме аналіз європейського досвіду дозволяє на основі концепції валютного (грошового) суверенітету сформулювати такі теоретичні положення, які створюють емпіричну базу для дослідження фінансово-правових основ здійснення грошово-кредитної і валютної політики будь-якої держави (будь-якого національного правопорядку), а також для подальшого вивчення на високому теоретичному рівні питань міжнародного валютного права.
Дана монографія є першим в Росії дослідженням, присвяченим всебічному аналізу фінансово-правових основ грошово-кредитної і валютної політики Європейського союзу, одночасно створює теоретичну базу як для дослідження внутрішнього грошового обігу будь-якої держави, так і для аналізу їх взаємодії у відповідній сфері. Вивчення цілого ряду досліджень, підготовлених за останні кілька років і присвячених питанням організації грошового обігу в Російській Федерації, виявило недостатньо високий рівень теоретичного узагальнення у відповідному напрямку фінансово-правової думки, що, в свою чергу, не дозволяє розвиватися цьому напрямку і пропонувати об'єктивні шляхи вдосконалення системи фінансово-правового регулювання грошового обігу в Російській Федерації. З точки зору практики такого вдосконалення неоціненним є досвід Європейського союзу, який до теперішнього часу досліджується фахівцями з фінансового права вкрай скупо, якщо не сказати - не досліджений взагалі.
Недостатньо глибока опрацювання правових аспектів регулювання грошової системи і грошового обігу в їх взаємозв'язку з розрахунково-платіжної, валютної, кредитної і банківської системами в чому пояснюється комплексним характером відповідних явищ, які є предметом не тільки правової науки, а й економічної, політичної наук.
Однак не можна не відзначити високу ступінь вивченості сучасної правової наукою практики введення євро, а також проблем формування правового статусу Європейської системи центральних банків та Європейського центрального банку. Це дозволило автору, не розглядаючи докладно відповідні питання, засновувати свої судження на висновках, зроблених у численних дослідженнях з зазначеної проблематики.
Основним предметом цього правового дослідження стали комплексні, економіко-правові відносини, що складаються в сфері формування і здійснення єдиної грошово-кредитної і валютної політики Європейського союзу. Специфіка цих правовідносин дає багатий емпіричний матеріал для фінансово-правового аналізу проблем організації регулювання зазначених відносин на національному (точніше, на подібному національному - квазінаціональних) рівні в умовах тісної співпраці держав у грошовій сфері, що є, на думку автора, об'єктивною тенденцією ефективного і некризовий функціонування грошей поза рамками металевого або золотодевізного стандартів.
Необхідність визначення правової першооснови здійснення грошово-кредитної і валютної політики, а також її змісту зумовила особливе значення для цієї роботи правової теорії грошей (Л.А. Лунц, Ф.А. Манн, П. Шварц), і зокрема концепції валютного (грошового ) суверенітету (див. також роботи Ф. Джіанвіті, С. Ланда, Т. Тревес, Д. Фарела).
Разом з тим особливе місце займають дослідження, присвячені аналізу положень економічної теорії грошей і кредиту, теорії міжнародних економічних відносин та їх регулювання (А.Б. Альтшулер, А. Берг, П. Жюйар, Д. Карро, Л.Н. Красавіна, М . Пебро, О.А. Сафіна, В. Ебке), в тому числі концепції співробітництва держав у валютно-кредитній сфері.
Із задоволенням слід зазначити, що стан аналізу природи Європейського валютного союзу і євро в російській науці дозволило в значній мірі базувати справжнє дослідження на роботах російських авторів і насамперед О.В. Буторіна. У зв'язку з цим також необхідно особливо згадати дослідження питань емісійного права Європейського союзу, проведені П. Де Лапассом, Б. Краускопф, Ж.-В. Луї, Г. Наполетано.
Уявлення автора про право Європейського союзу, склад його органів, а також про правовий статус Європейської системи центральних банків та Європейського центрального банку були складені на основі нормативних правових актів Європейського союзу і робіт В.Ф.В. Ванзура, Е. Де Лоне, Е. Дентера, Н.Ю. Ерпилева, К. Зіліолі, К.Р. Йенсена, С.Ю. Кашкина, М. Ллойда, М. Сельмаера, В. Сміт, Р. Смітс, Б.Н. Топорніна, П. Хрістенсен, Е.А. Чегрінца, Х.К. Шеллера, Л.М. Ентіна і ін
Фінансово-правовий аспект здійснення грошово-кредитної і валютної політики Європейського союзу сформульовано не тільки на основі досліджень сучасних авторів, а й на основі положень теорії фінансового права XIX - початку XX ст., А також положень теорії радянського фінансового права.
Питання, досліджені в даній роботі, до цього ставали предметом досліджень, присвяченим, перш за все, проблематики регулювання міжнародних відносин. Однак специфіка здійснення грошово-кредитної і валютної політики Європейським союзом, розкрита в даній монографії, дозволяє говорити про наявність в правовому регулюванні відповідних відносин нормами права Європейського союзу практично всіх рис національного (внутрішньодержавного) правопорядку. Це дозволило зробити акцент на фінансово-правовий, а не міжнародно-правової проблематики.
 

 

ВХОД

БИБЛИОТЕКА (БЕТА):

"LEX" - Правовой портал Украины © 2016Анализ интернет сайтов