§ 4. Управління діяльністю установ виконання покарання та інших органів держави, що виконують кримінальні покарання

Установи виконання покарання та інші органи держави, виконуючі покарання, є суб'єктами не лише кримінально-виконавчих правовідносин. Ці органи водночас виступають і як суб'єкти адміністративно-правових відносин. До них належать питання структури та функцій вищих органів, яким підпорядковані УВП, тобто питання управління ними і внутрішня структура органів, виконуючих покарання, пов'язані виховним впливом на засуджених.

Загальне керівництво установами виконання покарання і органами, виконуючими покарання, здійснюється МВС України, яке за допомогою Головного Управління виконання покарання видає накази та інструкції, що регулюють діяльність цих органів; вирішує питання створення нових установ виконання покарання; безпосередньо керує діяльністю колоній і тюрем, інспекціями виправних робіт. Керівництво здійснюється через місцеві органи внутрішніх справ (в Управліннях МВС України по окремих областях створюються Управління (відділи) виконання покарання). Саме ці Управління (відділи) виконання покарання на місцях підбирають і розставляють кадри УВП, організують перевірку дотримання законів у діяльності УВП, здійснюють матеріально-технічне забезпечення і т.ін.

Організаційна структура колоній як основного виду УВП має такий вигляд. Очолює установу начальник, який керує роботою всіх частин і служб установи. У нього є заступники по соціально-виховній роботі, по режиму, по оперативній роботі, по виробництву (якщо є своє виробниче підприємство — він же і директор), з економічних питань і т.ін.

В УВП створюються служби матеріально-побутового забезпечення та медично-санітарного обслуговування. Начальник, його заступники, начальники загонів (старші вихователі), співробітники служб та підрозділів — всі вони утворюють адміністрацію колонії чи тюрми.

Представники адміністрації УВП знаходяться під посиленою охороною закону, зокрема, від посягання особливо небезпечних рецидивістів чи осіб, засуджених за тяжкі злочини (ст. 691 КК України).