3. Ціноутворення на юридичні послуги

Ціна юридичної послуги (гонорар юриста) повинна:

– відображати її цінність для клієнта, тобто ті вигоди, які він одержить від звертання до фахівця права (рис. 4.3.);

– забезпечувати відшкодування витрат на юридичне обслуговування й певний рівень прибутку;

– враховувати ринкову кон'юнктуру й ціни конкурентів.

Оптимальне сполучення витратного, ціннісного й ринкового підходів до ціноутворення досягається на основі застосування ціннісної моделі ціни юридичної послуги (рис. 4.4.), відповідно до якої вартісна складова виступає як плата за надання юри-дичної послуги, якість якої у сприйнятті клієнта вище, ніж у конкурентів, які діють у певному сегменті ринку юридичних послуг.

Для лідерів пропозиції на ринку юридичних послуг ціннісна модель ціни включає інтелектуальну ренту або ренту знань як додатковий прибуток, основу одержання якого становить володіння найбільш якісними й продуктивними інтелектуальними ресурсами, що забезпечують їм високий рівень ділової репутації.

Рис. 4.4. Ціннісна модель ціни юридичної послуги

Основним рентоутворюючим чинником у сфері юридичного обслуговування є репутація юриста або юридичної фірми, яка забезпечується всіма елементами, що складають цінність юридичних послуг. Тому плата за репутацію – основна складова інтелектуальної ренти у сфері юридичного обслуговування.

Величина додаткового прибутку у формі плати за вигоди й інтелектуальної ренти, його частка в ціні конкретної юридичної послуги обмежуються рівнем попиту й платоспроможністю клієнтів, оскільки на ринку юридичних послуг саме попиту належить визначальна роль стосовно пропозиції консалтингових послуг, її обсягу й структури.

Важливою метою ціноутворення на юридичні послуги є гарантування компенсації значних витрат юридичної фірми на оплату праці висококваліфікованих фахівців з права, оскільки саме вони забезпечують їй певний конкурентний статус на ринку юридичних послуг. Необхідність збереження зазначених працівників як головного ресурсу юридичного обслуговування обумовлює роль витрат на їх оплату як одного з головних критеріїв встановлення ціни на юридичні послуги.

Таким чином, в юридичному обслуговуванні верхньою межою ціни юридичної послуги виступає оцінка клієнтом її цінності – ціна попиту, а нижнім граничним значенням є величина витрат юридичної фірми, основну частину яких становлять витрати на оплату праці висококваліфікованих фахівців з права.

Можливості зниження ціни на ринку юридичних послуг обмежені високими витратами на залучення й збереження висококваліфікованих фахівців з права. До того ж цінові знижки можуть викликати у клієнта сумніви щодо якості юридичної послуги, знизити клієнтську оцінку її цінності. Це дає підставу для висновку про обмеженість і неефективність застосування в юридичному обслуговуванні методів цінової конкуренції.

Основними формами оплати юридичних послуг, тобто гонорару юриста за їх надання, є:

– погодинна (поденна) оплата;

– фіксована оплата;

– оплата залежно від результату юридичного обслуговування;

– комбінована оплата.

Застосування погодинної (поденної) оплати юридичних послуг, за винятком консультування з юридичних питань, може бути неприйнятним для клієнта у зв'язку з відсутністю в нього можливості контролювати реальні витрати часу на підготовку рішення його проблеми. Внаслідок цього у клієнта не тільки зростають витрати контролю діяльності юриста, а й формується думка про можливість істотного завищення ціни порівняно з реальною вартістю робіт. Для юриста труднощі, пов'язані з використанням даної форми гонорару, обумовлені проблематичністю визначення на переддоговірній стадії юридичного обслуговування реального періоду часу, протягом якого буде здійснюватися робота.

Застосування фіксованої оплати юридичних послуг для клієнтів більш прийнятне. Однак для юриста дана форма оплати пов'язана з ризиком виникнення істотних непередбачених витрат, тому що його фактичні витрати можуть перевищити обсяг тих розрахункових витрат засобів і часу, які стали основою для визначення фіксованої ціни. Критеріями при встановленні фіксованої ціни виступають різні характеристики юридичної послуги. Наприклад, можливе встановлення фіксованої ціни на послуги юриста зі складання різних видів договорів, позовів, претензій тощо.

Визначення оплати юридичних послуг залежно від результату професійних дій юриста пов'язане зі значними труднощами й ризиками, тому що при укладанні контракту реальний результат юридичної допомоги досить складно передбачати й виміряти. Отже, застосування зазначеної форми оплати юридичних послуг доцільне в тих випадках, коли обсяг очікуваних результатів юридичного обслуговування можливо досить точно розрахувати ще на передконтрактній стадії. Так, скажімо, гонорар за ведення судових справ може встановлюватися залежно від суми позову. При цьому ціна знижується, якщо юрист обіцяє виграти справу, але не зобов'язується домогтися виконання зобов'язань за позовом.

Основними способами подолання недоліків різних форм оплати юридичних послуг є використання комбінованої оплати, що включає елементи всіх основних форм: погодинної (поденної), фіксованої й від результату. Зниження ризиків юристів і клієнтів нараз сприяє здійсненню авансових платежів, застосуванню системи розрахунків відповідно до етапів виконання контракту.

Вернуться к содержанию